Перші в місті ліфти та парове опалення: де знаходиться цей особняк в Києві та що там зраз (фото)

Неподалік від Червоного корпусу Національного університету імені Тараса Шевченка, стоїть дивовижний особняк. Це біло-блакитна будівля з напівкруглою ротондою, що колись належала Олександру Терещенку.

Вона – не просто архітектурна пам’ятка, а справжній символ великої родини, без якої сучасний Київ навряд чи був би таким, яким ми його знаємо сьогодні. "Телеграф" розповість про це докладніше.

Родина Терещенків: ким вони були

Олександр Терещенко — представник знаменитої династії цукрових магнатів, які зробили вагомий внесок у розвиток української культури та економіки. Його маєток, зведений наприкінці XIX століття, був прикрашений розкішним оздобленням, сучасними на той час системами опалення, унікальними картинами та скульптурами, а також золотими деталями інтер’єру. Терещенки не лише жили у розкоші — вони щедро підтримували мистецтво та освіту, вважаючи це своїм обов’язком перед суспільством.

Архітектурна перлина з історією

Будинок на Скоропадського, 7 виконаний в стилі неоренесансу з елементами необароко. Характерними є півциркульні віконні прорізи, рустування фасадів, ордерна система. Пишний антаблемент із ліпленням у фризі, люкарна на даху та розкріповка карниза додають будівлі вишуканості. Асиметрична композиція акцентує на наріжжі будинку.

Парадний вхід з боку вулиці Скоропадського прикрашений розірваним фронтоном над арковим порталом, який фланкований доричними колонами і пілястрами з композитними капітелями. Східний фасад підкреслений ризалітом із балконом і входом.

У будинку налічувалося 33 кімнати, серед яких були і робочі приміщення, і житлові апартаменти. Особняк був одним із перших у Києві, обладнаних електрикою та паровим опаленням. Унікальною інженерною особливістю стали два ліфти, призначені для підйому продуктів із підвалу на кухню — це був справжній прорив для кінця XIX століття.

Інтер’єри того часу вражали багатством деталей: різьблені дерев’яні стелі, китайські вази XVIII століття, старовинні меблі та унікальні декоративні елементи, що збереглися до наших днів. Особливо варто відзначити "золоту залу" з позолоченою ліпниною та "зелену залу", яка, за припущеннями, слугувала будуаром для дружини Олександра.

Випробування історією і збереження спадщини

Перша половина XX століття стала справжнім викликом для родини Терещенків і їхнього маєтку. Під час революційних подій у будинок увірвалися озброєні люди, які нищили цінності та твори мистецтва, що були зібрані родиною. Проте, попри руйнування, більшість скарбів вдалося врятувати та передати до музеїв Києва.

Згодом будівля змінила своє призначення: тут розміщувалися медичні установи, а з 1969 року особняк став Національною медичною бібліотекою. Саме це дало змогу зберегти будівлю у відмінному стані та зробити її доступною для відвідувачів. З радянських часів хол особняка використовується для проведення художніх виставок. Однією з перших була експозиція творів видатного українського художника Івана Марчука.

Знаючи, через які випробування пройшов маєток Терещенка, кожен, хто проходить повз цю будівлю, може відчути дух минулого. Та зрозуміти, що це не просто архітектурний об’єкт, а жива сторінка історії Києва.

Раніше "Телеграф" розповідав, де знаходиться "будинок з вежками" і чим він особливий. Він є одним із найвиразніших прикладів неоготичного стилю в архітектурі Києва.