В Азовському морі зникає унікальна гідроїдна медуза (фото)

Одесія азовська (Odessia maeotica) — це унікальний вид гідроїдних медуз, що мешкає у солонуватих водах Азово-Чорноморського регіону. Цей вид є важливою частиною морської екосистеми, але наразі перебуває під загрозою зникнення і включений до Червоної книги України.

Цей вид трапляється переважно у прибережних водах Азовського та Чорного морів, а також у лиманах і опріснених водоймах регіону. Окрім цього, одесія азовська була зафіксована в деяких частинах Середземного, Адріатичного та Егейського морів, а також на атлантичному узбережжі Південної Європи і Північної Африки. Після відкриття Волго-Донського каналу медузи проникли й в Каспійське море.

Вони надають перевагу водам з температурою від +15 до +25 °C і низькою солоністю (0,5–3,5‰). Поліпи прикріплюються до каміння, деревини та інших твердих поверхонь у верхній частині прибережної зони, тоді як медузи плавають у поверхневих шарах води, входячи до складу зоопланктону.

Біологічні особливості

Життєвий цикл одесії азовської включає дві основні форми: поліпи та медузи. Поліпи можуть існувати як поодинокі особини або у вигляді невеликих колоній, що складаються з кількох поліпів. Вони мають від 3 до 12 щупалець, розташованих без певного порядку, та довгу ніжку для прикріплення до субстрату. Медузи молодого віку мають майже кулясту форму, а дорослі — трохи сплющені, з діаметром до 20 мм. По краю їхнього зонтика розташовано до 36 щупалець, а біля основи кожного є світлочутливі очки. Тіло медузи прозоре, з товстим шаром желеподібної речовини, а статеві залози формують кільце навколо ротового отвору.

Харчування та розмноження

Одесія азовська живиться дрібним зоопланктоном. Поліпи розмножуються брунькуванням, утворюючи невеликі колонії, зазвичай у серпні-вересні. Нові поліпи виникають на тілі старих або на їхніх коренеподібних виростах. Медузи розвиваються на поліпах і стають статевозрілими приблизно через 30–40 днів після відокремлення.

Загрози та охорона

У другій половині XX століття чисельність одесії азовської значно зменшилася через забруднення вод і підвищення солоності, особливо в Азовському морі. У північно-західній частині Чорного моря цей вид майже зник. Зараз його можна зустріти поодиноко, хоча іноді в Таганрозькій затоці відбуваються спалахи масового розмноження.

Вид внесений до Червоної книги України як зникомий, а також до Червоної книги Чорного моря. Для його збереження необхідно підтримувати чистоту і природний режим прибережних вод, а також охороняти природні місця існування.

Одесія азовська — це не лише рідкісний представник морської фауни, а й важливий індикатор екологічного стану прибережних екосистем. Збереження цього виду сприяє підтримці біорізноманіття і здоров’я морських середовищ Азово-Чорноморського регіону.

Раніше "Телеграф" розповідав, що дельфіни-білобочки майже зникли в Чорному морі. Зазвичай вони утворюють великі соціальні групи, які можуть налічувати понад тисячу особин.