Найменша з чайок опинилася у Червоній книзі України: де її можна побачити (фото)

Читать на русском
Автор
Крячок малий
Крячок малий. Фото Колаж "Телеграфу"

Чому популяція цих витончених птахів скорочується та як можна зберегти крихітних крячків для майбутніх поколінь

Крячок малий (Sterna albifrons) — найменший представник родини мартинових, який вражає своєю крихкістю та елегантністю. Цей перелітний птах мешкає в Україні переважно на узбережжях Азовського та Чорного морів, а також на берегах великих річок і озер.

Він гніздиться на відкритих піщаних косах, островах і дрібногалькових ділянках, утворюючи колонії. У Європі чисельність крячка малого оцінюють у 35–55 тисяч пар, в Україні — близько 2,5–4 тисяч пар, але кількість цих птахів поступово зменшується. Основними факторами, що загрожують їхньому існуванню, є руйнування місць гніздування через людську діяльність та порушення спокою в період розмноження.

Зовнішній вигляд і відмінні риси

Довжина тіла крячка малого становить близько 22–24 см, розмах крил — 48–55 см, а вага — 43–60 грамів. У період розмноження птах має білий лоб, чорну верхівку голови (крім лоба), сірі спину і крила, а також світле оперення живота. Дзьоб яскраво-жовтий із темним кінчиком, а ноги — жовті або жовтогарячі. Голос крячка — це монотонне "куіт-куіт", яке часто можна почути над водоймами.

Місця проживання та міграційні шляхи

Ареал крячка малого охоплює широкі території: від Європи та Азії до Північної Африки, центральної частини Західної Африки, атлантичного та тихоокеанського узбережжя Північної Америки, а також східного узбережжя Австралії. Взимку ці птахи мігрують до Африки, Червоного моря, Перської затоки та Індії. В Україні вони прилітають наприкінці квітня — на початку травня і залишаються до серпня.

Фото Олексія Карпенка

Харчування та спосіб життя

Крячки малі харчуються переважно дрібною рибою, іноді доповнюючи раціон водними та наземними комахами, а морські особини — ракоподібними. Полюють, зависаючи у повітрі на висоті близько 10 метрів, після чого різко пірнають у воду, щоб схопити здобич. Успішність ловлі риби зазвичай не перевищує 10%.

Гнізда крячків — це невеликі заглиблення в піску або гальці, які вони створюють колоніями, іноді разом із іншими видами крячків. У кладці зазвичай три яйця, які насиджують обидва батьки близько 20–22 днів. Пташенята покидають гніздо вже в перші дні після вилуплення і набувають здатності літати приблизно через три тижні.

Заходи охорони

Крячок малий занесений до Червоної книги України як рідкісний вид і охороняється міжнародними угодами, зокрема Боннською та Бернською конвенціями. В Україні створюють заповідні території, де ці птахи гніздяться, а також рекомендують обмежувати видобуток піску та гравію в річкових долинах, щоб зберегти їхнє природне середовище.

Крячок малий — це не лише витончений символ водно-болотних екосистем, а й важливий індикатор їхнього стану. Збереження цього виду вимагає пильної уваги до природоохоронних заходів і відповідального ставлення до природи нашої країни.

Раніше "Телеграф" розповідав, що яскрава пташка українських плавнів та лиманів опинилася на межі виживання. Цей перелітний вид, що гніздиться переважно на півдні країни, вражає своєю яскравою зовнішністю та унікальними біологічними особливостями.