Блекаути, життя за графіками та опалювальний сезон: чого чекати українцям після обстрілу енергетики

Незахищеність об’єктів енергетики може привести до впровадження постійних графіків відключення світла

Під час обстрілу Києва 10 жовтня ракети пошкодили об’єкти критичної інфраструктури. Лівобережна частина Києва протягом довгого часу залишалася без світла, в Укренерго заявляють, що найважчою ситуація є на Київщині, Сумщині, Харківщині та в інших регіонах.

В цих умовах та з розумінням того, що росіяни продовжать завдати ударів по критичній інфраструктурі, головне питання, яке зараз турбує багатьох – як пройде ця зима? Чого очікувати українцям, до яких відключень готуватися та хто є відповідальним за незахищеність об’єктів на четвертий рік повномасштабної війни. "Телеграф" поспілкувався з експертами на цю тему.

Удари по Києву: чи перейдуть аварійні відключення світла в постійні графіки?

Головною ціллю росіян були об’єкти енергетики, зокрема і трансформатори. Про це "Телеграфу" повідомив колишній міністр з питань житлово-комунального господарства та народний депутат Олексій Кучеренко.

Атаку на Київ експерт називає "потужною" – сили ППО намагалися збити все, що можливо, однако ворог є підступним та продовжує вдосконалювати тактику завдання ракетних ударів.

"Наслідки ми бачимо, балістика пропущена. На одному з об'єктів вона призвела до дуже серйозного пошкодження. Але там, де били дрони, треба було відповідно вже захищатися на рівні, в тому числі і цими наземними укриттями. І в мене питання: чому за ці 3,5 роки ці укриття не з’явилися?", – зауважує експерт.

За його словами, в Києві буде достатньо прогнозований дефіцит електроенергії, який може покриватися за рахунок єдиної енергосистеми, якщо не буде мережевих проблем.

"Поки що прогнозувати, що в Києві все буде без світла не варто. Думаю, зараз в столиці будуть заживлювати об’єкти. Але одна генеруюча станція постраждала дуже серйозно", – підсумовує Кучеренко.

За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, за умови повторення подібних обстрілів, ситуація буде ставати все гіршою.

Тепло дадуть 1 грудня? Що з опалювальним сезоном

Початок опалювального сезону в Києві та інших містах України щороку відбувається в різні дати – це залежить і від температури, і від стану самої системи. Цього року, як говорить Олег Попенко, 15 жовтня опалення точно вмикати не будуть. Щобільше, нещодавній обстріл може серйозно вплинути на строки.

"Опалювальний сезон почнеться залежно від міста та опалювального сезону. В Києві можуть піти на поталу популістичним намірам. Я вбачаю абсолютний популізм в тому, щоб подавати тепло, коли на вулиці досить тепло", – зауважує він.

Попенко вважає, що якщо офіційно опалювальний сезон в Києві почнуть 1 листопада, в деяких районах столиці тепло в будинках відчують лише через місяць.

"У 2020 році опалення в Києві, в Дарницькому районі до 18 будинків подали 1 грудня, тому що прорвало трубу. А в Києві необхідно відремонтувати десь близько 800 км труб. Аварійно відремонтувати. За шість років зробили від сили кілометрів 250-300. А уявіть собі, що є й інші труби, близько 600 км, які також знаходяться у вкрай поганому стані", – наголошує експерт.

Попенко також звертає увагу на досить актуальну для Києва проблему – будинки, які не є зданими в експлуатацію – таких в столиці понад 300.

Десятки мільярдів "зариті в землю"

Головним винуватцем відключень світла та пошкоджень критичної інфраструктури, звичайно, є росіяни. Однак, на четвертому році повномасштабного вторгнення, з урахуванням того, що масовані обстріли енергетики почалися ще у 2022 році, варто було б втілити в життя задуми про захист таких споруд.

Цим питанням займається Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, головою котрого зараз є Сергій Сухомлин. До червня 2024 року цю посаду обіймав Мустафа Наєм.

За його словами, навіть елементарні захисні сітки на об’єктах "Укренерго" не встановлені. Від влучання ракети такий спосіб захисту не буде дієвим, однак декілька шарів різних матеріалів може суттєво зменшити втрати від удару "шахеду".

"Через відсутність об’єктів захисту ми повинні бути готовими до довгострокових відключень електроенергії, відсутності води і тепла. На жаль, більшість багатоквартирного фонду не готові до таких складнощів. За ці чотири роки в Києві так нічого і не зробили щодо забезпечення їх елементарними можливостями", – наголошує експерт.

Разом з очевидним невдоволенням, у суспільстві з’являються й заклики не висувати претензій до колишніх та чинників чиновників. З цим категорично не погоджується Олексій Кучеренко, який переконаний, що мовчати не варто в жодному разі.

"Скажіть, будь ласка, коли стає очевидним, що і Наєм конкретно, і його шефи провалили програму і зарили десятки мільярдів гривень в землю, ми мовчати маємо? Ми маємо казати: "Так, ви молодці, ви все нормально зробили"?", – ставить він доволі риторичні питання.

Як вважає народний обранець, і депутати, і народ України, як платники податків, мають повне право ставити питання стосовно відповідальності людей, які не виконали поставлені задачі.

"Якщо уряд хоче нас запевнити, що він чудово виконав програму укриттів, хай скаже вголос, що програма чудово виконана. Тільки вони не насміляться цього сказати, бо Шмигаль ще рік тому заявляв, що 22 об'єкти третього рівня заморожені, недобудовані і не будуть добудовані", – говорить Кучеренко.

Росіяни не чекатимуть. Чому енергетичні об’єкти досі без належного захисту

Після чергових атак дронами з'явилися запитання: чому багато енергетичних об’єктів постраждали, попри заявлені заходи безпеки? Енергетичний експерт Геннадій Рябцев пояснює: в Україні існує три рівні захисту інфраструктури, однак реалізовані вони не скрізь.

• Найефективніший — третій рівень, так звані шелтери, які захищають від ударів ракет.
• Другий рівень — це бетонні арки, антидронові сітки та заглиблення споруд, які частково стримують безпілотники.
• Перший рівень — базовий: мішки з піском або габіони навколо об’єкта, що зменшують шкоду від уламків.

Частина об’єктів взагалі не мала навіть мінімального захисту. За словами експерта, вони були в черзі на укріплення – реалізувати це просто не встигли. Причина — централізована система: Міністерство енергетики розподіляє габіони, але цей процес надто повільний.

Габіон – структура з металевої сітки, яка заповнена природним каменем, піском, щебенем або іншим матеріалом, та яка використовується для захисту споруд та фортифікацій.

"Спочатку треба зібрати інформацію, потім місяцями розподіляти ці габіони, визначати план перевезення… А поки це триватиме — росіяни не стоятимуть і не чекатимуть", – говорить Рябцев.

Як захистити українське небо

Для захисту українського неба та енергетики, як вважає народний депутат Сергій Нагорняк, необхідно терміново звертатися до партнерів не лише щодо літаків або систем ППО, а насамперед — щодо вертольотів.

"Вертольоти — вони гнучкі, вони можуть базуватися в абсолютно різних регіонах, вони можуть перелітати і сьогодні найефективніший засіб збиття дрону – це збиття командою військових, які знаходяться фізично у гелікоптері, які можуть наздоганяти "шахеди" з боку, з кулеметів дуже ефективно та безпечно", — зазначив депутат.

Також Нагорняк наголосив на ризиках для населення у випадках, коли ППО розташована поблизу житлових масивів:

На думку депутата, варто залучати до служби досвідчених пілотів, зокрема й тих, хто вже перебуває на пенсії або знаходиться за кордоном

На завершення він наголосив:

"Таким чином ми зможемо захистити сьогодні українську енергетику від навали "шахедів", бо 450-500 "шахедів", які летять одночасно по Україні, треба чимось збивати. Наземні мобільні групи сьогодні менш ефективні, бо "шахеди" змінили тактику, змінили швидкість, змінили висоту, на яку вони літають", — підсумував Нагорняк.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що поспілкувався з народним депутатом, головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань цінової та тарифної політики в енергетиці Олексієм Кучеренком. Розмова відбулася 8 жовтня під час робочої поїздки членів ТСК на одну з електропідстанцій, зруйнованих ворожими обстрілами.