"Панікувати рано, але..." Чи може Україна залишитися без газу через атаки Росії
- Автор
-
- Дата публікації
- Автор
Будь-які об'єкти енергетичної інфраструктури потребують належного захисту та підготовки
Росія вже третій день поспіль атакує об'єкти "Нафтогазу", на тлі чого виникають побоювання щодо перебоїв з постачанням тощо. Окрім того, наразі газова інфраструктура розпочала підготовку до наступного опалювального сезону.
Відповіді найпоширеніші питання дав "Телеграфу" експерт з енергетики Геннадій Рябцев. Детальніше читайте у матеріалі "Газ постачатимуть за графіками? Експерт оцінив нові загрози та дав прогноз".
Питання того, чи дійсно Україна може не встигнути накопичити потрібні запаси газу до зими фактично немає конкретної відповіді. Адже, як пояснює Рябцев, дуже багато залежить від атак Росії та підготовки інфраструктури до цих ударів.
"Росія починає атакувати, деякі суб'єкти господарювання просто ігнорують можливі ризики. Прикладом є те, що перед опалювальним сезоном 2025–2026 років об'єкти обленерго були недостатньо захищені з інженерно-технічного погляду. Оператори вважали, що достатньо мати запас обладнання для забезпечення функціонування впродовж сезону. Але після кількох підряд атак на підстанції 110 кВ виявилося, що запасів недостатньо: трансформаторів немає, релейного захисту немає. Хоча профільні фахівці ще до початку сезону звертали увагу обленерго на необхідність інженерно-технічного захисту трансформаторних станцій", — каже експерт.
За його словами, схожа ситуація цілком може повторитись й з газовою інфраструктурою. Так, вона простіша порівняно з електроенергетичною, але якщо оператори ігноруватимуть потребу в інженерно-технічному захисті, то після чергового удару Росії може виявитися, що немає чого видобувати, немає чого транспортувати або зберігати. Отже, наразі Україні потрібно посилити захист об'єктів газотранспортної та газовидобувної інфраструктури. Цьому має сприяти, зокрема, нещодавнє урядове рішення про можливість створення мобільних вогневих груп з представників воєнізованої охорони відповідних підприємств.
"Я не хочу драматизувати ситуацію, але краще звернути увагу на наявну проблему вчасно. Якщо ми мовчатимемо й ігноруватимемо ризики пошкодження такої інфраструктури, то врешті-решт можемо опинитися в ситуації, коли газ є, але немає можливості його розподілити — або ж його не вдалося вчасно закачати у сховище через пошкодження насосно-компресорного обладнання. Тому не варто панікувати, але нагадати про необхідність захисту цих споруд — варто", — додає Рябцев.
Він наголошує, що також треба розуміти: будь-яка свердловина чи підземне сховище — це не об'єкт, що стоїть посеред відкритого поля й має вигляд підстанції "Укренерго". Свердловина — це невелика ділянка, як тенісний корт, засипана гравієм, з кількома приладами та виходами труб з арматурою за сіткою-рабицею. А підземне газове сховище — воно й справді підземне. Це не резервуар на поверхні, а карстова, соляна або будь-яка інша печера, де під тиском зберігається газ.
"Як можна пошкодити те, що розташоване під землею? Можна вивести з ладу зовнішнє обладнання — те, що дозволяє закачувати газ і вилучати його зі сховища. Але це вже зовсім інший рівень ризику, і загалом критична загроза для самих сховищ є значно меншою, ніж для об'єктів електроенергетики", — резюмує експерт.
Що передувало
Як повідомила пресслужба "Нафтогазу", 28 березня відбулась третя поспіль атака на об'єкти на Полтавщині. Росія три дні поспіль б'є по газовій інфраструктурі.
"Маємо болючу втрату. Під час однієї з атак загинув наш колега — 55-річний Роман Чмихун. Він працював оператором технологічних установок", — додали в "Нафтогазі".
Наразі на місці влучань працюють усі потрібні служби та намагаються якомога швидше ліквідувати наслідки.
Раніше "Телеграф" розповідав, чи дійсно Україна може залишитись без газу через погрози Угорщини.