"Дату перемоги ніхто не скаже": командир Лавренюк про війну

Командир 214-го окремого штурмового батальйону, підполковник Лавренюк (позивний "Ментол") — про реальну ситуацію на фронті, складну зиму, перевагу противника і те, що може пришвидшити перемогу України.

— Як би ви оцінили ситуацію на фронті зараз: ми просуваємося чи навпаки втрачаємо позиції?

— Про поразку точно не йдеться. На тих напрямках, де працюють наші підрозділи, є просування. Ми висуваємо рубежі блокування, створюємо умови для подальших штурмових і наступальних дій. Це не швидкий процес, але він системний.

— Якими засобами зараз ведеться основна робота на передовій?

— Активно застосовуються FPV-дрони, працює артилерія, зокрема високоточна. Також задіяні штурмові групи, які проводять пошукові та бойові дії безпосередньо на позиціях противника. Це комплексна робота.

— Чи можна сьогодні говорити про якісь прогнози щодо перемоги?

— Дату вам не скаже ніхто. І це чесна відповідь. Основна проблема — перевага противника в особовому складі. На окремих напрямках співвідношення може бути один до семи, один до десяти. А під час їхніх наступальних дій — навіть один до п’ятнадцяти.

Але є важливий момент: при цій перевазі вони зазнають більших втрат. Вони кидають більше людей — і більше втрачають.

— Противник постійно змінює тактику?

— Так. Вони підсилюють напрямки, перекидають резерви, змінюють основні удари. Одні підрозділи знищуються — заходять інші. Це постійний процес ротацій.

— Ця зима була однією з найважчих. Як її пережили військові?

— Це вже не перша зима, і ми значно краще до цього готові. Якщо порівнювати з 2022 роком — різниця велика.

Є засоби обігріву, сухпайки, окопні свічки, електропідігрів. Військові вже знають, як діяти в умовах мінус 10 чи мінус 20. Плюс є підтримка держави і волонтерів.

Не було критичних ситуацій, коли люди масово не мали чим зігрітися.

— Зараз багато міжнародних делегацій приїжджають в Україну. Чи бувають вони безпосередньо у ваших підрозділах?

— На передову — ні. Туди, де працюють штурмові підрозділи, ніхто їх не повезе. Це питання безпеки. Навіть командир не візьме на себе таку відповідальність.

— Як зараз відбувається комплектування підрозділів?

— Мобілізація триває постійно. Є втрати, є люди, які вибувають за станом здоров’я. Тому щомісяця приходить новий особовий склад.

З ними працюють інструктори, сержанти, командири з бойовим досвідом. Людей готують до реальних умов війни.

— Що, на вашу думку, може пришвидшити перемогу?

— Це не питання змін у системі. Це питання кожного громадянина.

Ворог прийшов на нашу землю. І якщо людина має фізичні й психологічні можливості — краще прийти і стати на захист держави. Це і є найкоротший шлях до перемоги.

— Де зараз складніше: на Харківському чи Сєвєрському напрямку?

— Не можна так сказати. Все залежить від обставин: які сили противник кидає, яка техніка, які підрозділи — піхота чи вже штурмові або спеціальні.

Сьогодні може бути складніше в одному місці, завтра — в іншому. Це жива війна.