"Резерв+" вимагають навіть у 18-річних українок: що насправді відбувається у міграційних службах ЄС

Українки в Бельгії, Німеччині та інших країнах ЄС отримали несподівані запити від міграційних служб показати "Резерв+". Дехто вже назвав це новою дискримінаційною нормою для жінок.

Про те, звідки насправді виникла ця вимога і чи мають на неї право іноземні чиновники, дізнавався "Телеграф".

Звідки взялися чутки про "нові правила для жінок"

В інтернет-спільноті люди відкрито дивувалися: раніше про військовий облік запитували тільки чоловіків, а тепер підтягнули і жінок, зокрема студенток, яким щойно виповнилося 18 років. У коментарях під такими історіями багато хто губився в здогадках, яке взагалі відношення європейські міграційні органи мають до українського застосунку і на якій підставі можуть його вимагати.

Підстава для цього справді існує, і вона офіційна. Йдеться про рішення Ради ЄС 2026/1912, яке регулює порядок продовження тимчасового захисту для громадян України. Саме цим документом фактично впорядковується перевірка військового обліку за кордоном, а дані з "Оберегу" синхронізуються з "Резерв+", який виступає своєрідним дзеркалом реєстру.

Кого насправді стосується нове рішення

Ситуацію для "Телеграфу" прокоментувала Катерина Аніщенко, адвокатка, заступниця голови військового комітету та військової юстиції Асоціації правників України, членкиня Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права.

За її словами, плутанину посилюють тривожні пости в мережі, а помилки у тлумаченні самого рішення 2026/1912 припускаються, на жаль, і окремі міграційні чиновники на практиці. Причина проста: Європейська Комісія ще має оновити операційні настанови щодо застосування цього рішення, щоб забезпечити єдиний підхід у всіх країнах ЄС. Поки їх немає, окремі органи діють на випередження за спрощеною логікою: українець, отже, має військовий обов'язок, отже, повинен показати "Резерв+".

"Формально так, але лише у вузькому колі випадків", — каже Катерина Аніщенко, пояснюючи, чи можуть нові правила взагалі стосуватися українок.

За словами адвокатки, рішення 2026/1912 сформульоване гендерно нейтрально: у документі йдеться не про чоловіків призовного віку, а про осіб, які мають військові обов'язки за законодавством України. У преамбулі окремо зазначено, що громадяни, які не підлягають призову, можуть мати військові обов'язки незалежно від віку чи статі, якщо вони вступили на службу добровільно або мають інші зобов'язання, пов'язані з військовою діяльністю.

Нові вимоги також обмежені в часі: вони поширюються виключно на нових заявників, які звертаються за захистом з 31 липня 2026 року. Українки, які вже мають статус тимчасового захисту, під ці норми не підпадають.

Є нюанс: якщо людина, яка вже має захист, змінює країну перебування в межах ЄС і подає нову заяву, її можуть визнати новим заявником. У такому випадку вимоги статті 2 рішення застосують і до неї.

"Резерв+" — не перший доказ, а останній

Саме тут криється основне порушення, з яким стикаються українки в міграційних службах.

Рішення ЄС встановлює чітку послідовність доказів, і "Резерв+" у цьому переліку далеко не перший. Головним доказом законного виїзду є звичайний перетин кордону або відповідна відмітка про виїзд у паспорті. Лише якщо законність виїзду підтвердити цим способом не вдається, від людини можуть вимагати офіційний документ, паперовий або електронний, зокрема з "Резерв+", який підтверджує звільнення від військових обов'язків або їх виконання.

Тобто застосунок є лише третім за чергою доказом, а не первинною умовою для отримання захисту. Вимагати його одразу, ігноруючи паспорт з відміткою про виїзд, юристка називає прямим процедурним порушенням.

А ще простіший аргумент: якщо в жінки немає військового обов'язку, їй просто нема чого підтверджувати цим документом.

Відмовити через відсутність "Резерв+" не мають права

Окремо жінок лякала можливість відмови в захисті через відсутність потрібного застосунку на телефоні. Адвокатка розвіює і цей страх.

Директива 2001/55/ЄС, на якій базується вся система тимчасового захисту, побудована на принципі негайності: реєстраційні формальності мають бути зведені до мінімуму. Одна з цілей рішення 2026/1912, за словами юристки, полягає саме в забезпеченні швидкої та простої процедури. Міграційний орган зобов'язаний прийняти заяву та розглянути її по суті, а не відмовляти на порозі через відсутність одного застосунку.

Відмова у наданні захисту через відсутність "Резерв+" можлива лише за одночасного виконання трьох умов: особа є новим заявником, має військовий обов'язок за українським законодавством і при цьому не може підтвердити законність виїзду жодним іншим способом. Щодо жінки, яка не має військового обов'язку, ця конструкція взагалі не застосовується.

Медикині та фармацевтки: коли "Резерв+" грає на користь жінки

Окрему групу становлять українки медичних і фармацевтичних спеціальностей, для яких військовий облік дійсно є обов'язковим.

Юристка нагадує правову конструкцію: жінки зі спеціальністю, спорідненою з військово-обліковою (перелік затверджений наказом Міноборони №313 від 11.10.2021), придатні за станом здоров'я та віком, беруться на облік військовозобов'язаних. З 1 жовтня 2023 року такий облік для медиків і фармацевтів став обов'язковим, а порядок його ведення визначає постанова Кабміну №1487 від 30.12.2022.

Але, як пояснює адвокатка, для таких жінок військовий обов'язок обмежується самим фактом перебування на обліку та дотриманням його правил. "Вона не підлягає призову під час мобілізації", — уточнює Катерина Аніщенко.

Тому військово-обліковий документ, сформований через "Резерв+" або "Дію", має таку саму юридичну силу, як і паперовий, згідно з постановою Кабміну №559 від 16.05.2024. Для медикині чи фармацевтки він є не перешкодою, а аргументом на її користь, і саме його логічно показати, якщо міграційний орган поставить відповідне запитання.

Військовий облік і заборона на виїзд — це не одне й те саме

Ще одна поширена помилка іноземних чиновників, на яку звертає увагу адвокатка, стосується самого статусу "військовозобов'язана".

"Це найгрубіша помилка, яку припускаються іноземні органи", — каже юристка про спроби зробити висновок про незаконність виїзду лише на підставі того, що жінка перебуває на військовому обліку.

За її словами, це підміна понять: облік ототожнюють з військовою службою, хоча український закон таких понять не змішує. Перебування на обліку саме по собі не означає ні призову, ні обмеження права на виїзд за кордон.

Що робити, якщо міграційна служба вимагає "Резерв+"

Катерина Аніщенко радить жінкам, які зіткнулися з такою вимогою, не сприймати відмову як остаточну, наполягати на письмовому рішенні та користуватися правом на оскарження. За її словами, у переважній більшості описаних ситуацій закон на боці заявниці, а письмове рішення дає підставу оскаржити відмову у вищій інстанції та домогтися розгляду справи.