Підвищення ПДВ може не врятувати бюджет України від дефіциту у 1,7 трлн грн: названо причину

Чому підвищення податку може не збільшити надходження до бюджету

Україні доведеться шукати додаткові кошти для покриття дефіциту бюджету, однак підвищення ПДВ може не принести очікуваних надходжень. Ситуацію ускладнюють російські удари по українському бізнесу, наслідки яких для податкових надходень можуть стати відчутними через кілька місяців.

Де знайти кошти для покриття дефіциту, що буде з виплатами військовим і бюджетникам та як змінилася ситуація з бронюванням працівників після оновлення правил "Телеграфу", розповів народний депутат від "Слуги народу" Богдан Кицак.

— Дефіцит бюджету наступного року — 1,7 трильйона гривень. Зрозуміло, що будемо, звісно, просити кошти у партнерів. Але ж треба якось збільшувати податкові надходження. Чи означає це підвищення податків, чи розглядаються інші варіанти?

— Поки є пропозиція від Мінекономіки, яке готує підняття ПДВ на 1% — до 21%. Але є певна проблематика за рахунок внутрішніх надходжень, яка може виникнути. Ми ж зараз бачимо, яка інтенсивність ракетно-бомбових ударів по українському бізнесу. І, відповідно, ефект буде трохи відстрочений у часі. Тобто немає такого, що якщо сьогодні влучило в підприємство, то завтра вже будуть якісь величезні наслідки. Ні, це стає відчутним десь від трьох до шести місяців.

Відповідно, такий піковий період якраз припаде на зимовий період, коли ми відчуємо, що наші внутрішні надходження не будуть відповідати, наприклад, попереднім рокам і так далі. Ну, тут держава що може робити? Зараз пропозиція — піднімати ПДВ. Але воно може дати, навпаки, зворотний ефект. Тобто може не спрацювати. За рахунок перегляду внутрішніх видатків ми там можемо зібрати або скоротити максимум до 100 мільярдів, не більше.

Якісь інші підняття — це складно взагалі комунікована тема і може викликати величезний суспільний резонанс. Ми ж так розуміємо, що суспільство вже з 2022 року в постійному стані війни, і дуже складно зараз говорити про якісь підняття податків чи ще якісь історії. Воно просто не сприймається ні на йоту. Тим паче, це все на тлі різних корупційних історій, які відбуваються.

Суспільство скаже: "Ви спочатку розберіться в усіх цих історіях, перед тим як приходити до нас просити і з нас знімати". Відповідно, залишається в нас тільки міжнародка (фінансова допомога від міжнародних партнерів ред.), але і вона тут має свою проблематику. Якщо нам будуть просто додатково виставляти вимоги, як, наприклад, МВФ чи інші, внаслідок того, що ми рухалися в бік збільшення податків, це також гра з нульовою сумою.

Якщо вдасться домовитися нашим дипломатам без вимог, у вигляді просто грантів, фінансувати наші внутрішні видатки, тоді це може спрацювати. Але поки ми не бачимо, чим цей дефіцит у 1,7 трильйона буде закриватися, і інформації від Кабміну не чути. Знаємо, що ведуться міжнародні перемовини, але не більше.

— Багато ваших колег на цьому тлі кажуть, що може виникнути ризик із виплатою соціальних платежів і навіть зарплат військовим. Ви дійсно бачите такі ризики чи все ж таки їх немає?

— Ні, ризики виплати заробітної плати військовим або соціальних компенсацій, заробітних плат бюджетникам і так далі — вони є захищеними. Такі видатки виплачуються першочергово. Є проблема зараз із касовими видатками на капітальні історії, наприклад, ремонти, інфраструктурні проєкти, відновлення і так далі. Тобто те, що не є захищеними статтями.

Відповідно, вони йдуть уже в певній пріоритетності, йде виплата, тому там, відповідно, є збій за термінами. Але якщо ми виконаємо до кінця року всі зобов’язання, припускаю, що ми це зробимо — на 90% так точно, — ми матимемо можливість зробити виїмку тих коштів, які були ще закладені і нас уже чекають.

Тобто нам не потрібно, умовно, через три місяці шукати гроші — вони вже тут, на місці. Нам потрібно просто закрити індикатор, і ми відразу отримаємо до них доступ та закриємо потреби, які перед нами стоять.

— З вересня повноцінно вступили в силу оновлені правила бронювання. Є розуміння, як це вплинуло на кількість критичних підприємств і заброньованих працівників? Їх стало більше чи менше? Чи Мінекономіки тримає цю інформацію закритою?

— Ну, критерії були оновлені, всі компанії пройшли ще раз перепідтвердження своєї критичності. Щоб це якимось чином суттєво вплинуло на кількість заброньованих, такого немає.

Відповідно, можемо зробити запит до Мінекономіки для того, щоб якісно порахувати, скільки нам вдалося, наприклад, перевірити компаній, у яких була сумнівна кількість працівників, які були заброньовані.

Тобто якийсь ефект повинен був бути після цієї всієї історії, яка дуже суттєво вплинула на те, що компаніям, які тільки-тільки отримали критерії і критичність, потрібно було знову перепідтверджувати, нові пакети готувати на всіх працівників і так далі. Ну, знову ж таки, не зовсім приємна ситуація для підприємців.

Але якогось суттєвого ефекту я поки не спостерігаю. Це потрібно — дати запит до Мінекономіки, щоб вони дали дані, і тоді оперувати фактами, щоб уникати гучних заяв: які були очікування і чи справдилася чи не справдилася та задумка, яка запроваджувалася.

Раніше "Телеграф" розповідав, що Стефанчук пояснив, чим нардепи займатимуться 3 тижні "канікул".