Телефон забрали у ТЦК: що насправді дозволяє закон і як повернути свою річ

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Забирати телефон у людини в приміщенні ТЦК закон не дозволяє, кажуть юристи. Які підстави мають у ТЦК, щоб вилучати телефони й особисті речі, і що робити, якщо телефон забрали, "Телеграф" з'ясовував в адвокатів.

"Режимний об'єкт" не дає права: що ТЦК не може робити з вашими речами

ТЦК виконують функції у сфері військового обліку та мобілізації. Їхні повноваження описані в законах про військовий обов'язок і мобілізацію, положенні про ТЦК (постанова уряду №154) та порядку призову (постанова №560). Про це розповів Геннадій Капралов в ексклюзивному коментарі "Телеграфу".

Він посилається на статтю 19 Конституції: ніхто не зобов'язаний робити те, чого не передбачає закон. Права власності, приватного життя і таємниці листування захищають статті 31, 32 і 41. Втрутитися в них можна лише на підставі закону, з легітимною метою і пропорційно. У справі Saber v. Norway (2020) Європейський суд з прав людини визнав, що доступ до змісту телефону є серйозним втручанням у приватне життя.

Про сам телефон в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" пояснила адвокатка з військових питань ЮК "Приходько та партнери" Єлизавета Грецьких. "Законних підстав для примусового вилучення мобільних телефонів чи особистих речей у цивільних осіб працівниками ТЦК та СП немає", — каже адвокатка.

Оглядати людину та її речі закон доручає лише органам, названим у статті 264 КУпАП: поліції, СБУ, Військовій службі правопорядку та прикордонникам. ТЦК серед них немає. Посилання на "режимний об'єкт" чи внутрішні інструкції закон не замінюють. Інша річ, коли людину вже зарахували до військової частини. Там порядок користування телефонами визначає командир, зокрема час і місця зберігання (стаття 143 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).

Адвокат, кандидат юридичних наук, партнер АБ "Щеннікова та партнери" Олена Андреєва в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" звернула увагу, що працівники ТЦК є військовослужбовцями, а не правоохоронцями. Обшук, особистий огляд, огляд речей чи вилучення майна цивільних до їхніх повноважень не входять.

Телефон не знаряддя: що не можуть вилучати навіть поліцейські

За статтею 265 КУпАП вилучити можна лише знаряддя або безпосередній предмет правопорушення. У справах про порушення правил військового обліку телефон не належить ні до першого, ні до другого, пояснює Єлизавета Грецьких. Тож підстав забирати його немає ні в ТЦК, ні в поліції.

Капралов додає, що фраза "у випадках, прямо передбачених законами" в тій самій статті повноважень ТЦК не створює. Для цього потрібна пряма норма закону, а такої немає.

Кримінальна процедура теж має умови. За словами Олени Андреєвої, за КПК речі забирають, якщо є підстави вважати їх знаряддям злочину або отриманими злочинним шляхом. Наприклад, на телефон зняли заборонений об'єкт. Експерти описують законне вилучення так:

1. Річ забирає уповноважений орган, наприклад поліція.
2. Складають протокол, а його копію вручають власнику.
3. Речі оглядають у присутності власника. У невідкладних випадках потрібні двоє понятих.
4. Особистий огляд проводить людина тієї ж статі, що й оглядуваний, у присутності двох понятих тієї ж статі.
5. У протоколі вказують серійний номер телефону.
6. Вилучення фіксують на відео або за участі двох понятих.
7. Річ зберігають до розгляду справи, а потім повертають власнику.

Тому "здати телефон у сейф" без протоколу і без згоди людини означає незаконно обмежити право власності, наголошує Грецьких.

Андреєва звертає увагу і на цивільне право. За статтею 321 Цивільного кодексу право приватної власності непорушне. На її думку, примусове вилучення телефону в людини, яку доставили до ТЦК, можна розцінювати навіть як грабіж за статтею 186 КК.

Телефон уже забрали: що робити до виходу, а що після

Капралов радить діяти так:

• Спитати, на якій підставі забирають телефон. Якщо це правило допуску до приміщення, перед тим як віддати апарат, зателефонувати контактній особі й повідомити, де ви.
• Військово-обліковий документ і посвідчення особи показати з власних рук. Передавати пароль чи біометричний доступ не обов'язково. Електронний документ показують на екрані, не випускаючи телефон із рук.
• Якщо телефон забирають силою, фізично не опиратися. Вголос заявити про незгоду, запам'ятати час, прізвища й свідків.
• Вимагати протокол і записати в ньому, що річ вилучено проти волі.

Добровільна передача доступу до телефону, за словами адвоката, помітно ускладнює подальше оскарження.

Єлизавета Грецьких радить вимагати протокол і усно, і письмово, попросити показати службові посвідчення та дозволити зателефонувати. Прізвища й звання працівників краще запам'ятати.

Після виходу Капралов радить:

1. Того ж дня записати хронологію: час, прізвища, свідків.
2. Письмово вимагати зберегти відеозаписи, які за пунктами 40 і 52 Порядку №560 ведуться під час вручення повістки та перевірки документів.
3. Подати заяву про кримінальне правопорушення і вимогу повернути майно (стаття 265 КУпАП, стаття 169 КПК, а за відсутності законного вилучення стаття 387 Цивільного кодексу).

Підготуватися, кажуть юристи, краще заздалегідь. Грецьких радить укласти договір з адвокатом, записати важливі номери на папері та домовитися з рідними про час, коли ви маєте вийти на зв'язок. Якщо ви не вийшли, рідні починають діяти. Капралов додає, що документи про відстрочку чи стан здоров'я варто брати в оригіналі, а копії лишати вдома.

Нагадаємо, чоловікам, які повертаються в Україну після кількох років за кордоном, слід зважати на правила військового обліку й перевірити, чи актуальні їхні дані.