Що відбуватиметься між Україною та США далі. Зараз перед нами дві дороги - Роман Шрайк

Через три дні пристрасті, як завжди, вляглися. Давайте трохи систематизуємо. Спочатку з військовою допомогою США було три варіанти:

1) Оптимістичний і малоймовірний — Путін передавить Трампа, той психолог і оголосить про новий бюджет допомоги Україні.

2) Найімовірніший — нових бюджетів не буде, але постачання зброї, замовленої при Байдені, продовжуватиметься, а решта необхідної для нас зброї купуватиметься у США за європейські гроші.

3) Песимістичний і менш ймовірний — Трамп обріже і старі постачання.

Після с*ача в Білому домі ми зависли між другим та третім варіантом. Причому інсайдери пишуть, що третій варіант може бути невдовзі.

Але, імхо, рано чи пізно у наших відносинах зі Штатами відбудеться перезавантаження.

У підписанні порожнього папірця "гіпотетичні доходи від уявних копалин в обмін на відсутні гарантії безпеки" проблем немає.

Трампу вона потрібна, щоб засвітити на камери і вкотре оголосити себе Великим Укладачем Угод. Після чого можна спокійно сідати за стіл із Путіним.

Нам вона була потрібна лише для покращення настрою Трампа. Щоб спробувати знову з нього видавити чи то гарантії, чи продовження допомоги.

Ці надії, імхо, були марними, але спробувати було можна. Вийшла, щоправда, повна хр*нь, яка від зрозумілого другого варіанта відкинула нас до ймовірності третього, але штош, поставимося до цього як до стихійного лиха.

Проте є й позитивна сторона — вся ця ситуація вилила на голови європейських лідерів цілу цистерну холодної води, що прискорило процеси планування "переозброєння Європи".

Тож зараз перед нами дві дороги:

1) Якщо Трамп не психоне (тепер уже в наш бік, ага) і не перерве поточні поставки зброї, можна сказати, що ми навіть у плюсі: поставки від Штатів є, а від Європи стануть більше, ніж очікувалося (але не так швидко, звичайно).

2) Якщо Трамп психоне, то х*еновенько. Є багато позицій, які Європа замінити не зможе. Збивати балістику твітами про підтримку не вдасться.

У будь-якому випадку треба почекати, коли Європа роздуплиться зі збільшенням свого оборонного бюджету, формуванням додаткового бюджету допомоги Україні та створенням "коаліції гарантів". Після чого вже з іншими картами повертатися до Трампа.

Навіть якщо допомога буде припинена, ситуацію можна відіграти назад. Але такий шлях, звичайно, неприємніший.

Зараз якось так. Подивимося, яким шляхом все піде.

Джерело: пост Шрайка в Telegram