Які податки можуть підвищити і на що Україні бракує грошей, - інтерв'ю з Данилом Гетманцевим

Читать на русском
Автор
4861
Які податки можуть підвищити і на що Україні бракує грошей, - інтерв'ю з Данилом Гетманцевим Новина оновлена 12 червня 2024, 13:50

Голова податкового комітету Верховної Ради — про добрі та погані рішення, які розглядає влада

У ЗМІ й соцмережах жваво обговорюють підвищення ПДВ та військового збору, яке начебто, вже планує влада. Є думки, що це лише початок. Ніби діра в бюджеті наскільки велика, що для її "латання" доведеться ще підвищувати податки.

Чи дійсно це так? "Телеграф" запитав голову профільного парламентського комітету з питань фінансів та податкової політики Данила Гетманцева.

Дірка в бюджеті

— Останнім часом все частіше говорять про велику "дірку в бюджеті". За оцінками Мінфіну, йдеться приблизно про 200 млрд грн. Чи дійсно не вистачає так багато, та в чому причина?

Давайте спочатку про фінансовий стан нашого бюджету і взагалі стан публічних фінансів на сьогодні. Тобто про гроші, які в нас точно є.

Почнемо з того, що ситуація дуже складна. 60% видатків держбюджету йде на безпеку та оборону. Це приблизно 40% від ВВП країни, що є більшим навіть за видатки Ізраїлю в період арабо-ізраїльської війни. І це дуже обтяжливо для державного бюджету. Причому на це накладається затримка в фінансуванні від наших партнерів в першому кварталі цього року, коли ми отримали 10% від того, на що сподівалися.

Водночас ми готувалися до такого сценарію і вжили цілий ряд заходів, спрямованих на те, аби цю проблему вирішити. Серед цих заходів: направлення грошей з дорожнього фонду в загальний фонд бюджету, зарахування військового ПДФО з місцевих до державного бюджету, а також додаткове оподаткування надприбутків банків.

Внаслідок цього ми отримаємо додатковий ресурс у 200 мільярдів гривень, частина з яких підтримала бюджет на початку року.

Крім того, великі надходження на початку року були завдяки наближенню у часі виплат дивідендів та частини чистого прибутку держкомпаніями. Інше джерело – збільшення сплати прибутку НБУ у бюджет до 38,8 млрд грн, що виявилося у 2,2 раза більше за прогнозний показник.

Достатньо великий резерв на сьогодні є внаслідок детінізації. По платежах, які контролює ДПС, по загальному фонду держбюджету ми отримали фактично, якщо порівнювати рік до року, більше на 47,1%. Це плюс 141 мільярди гривень за 5 місяців 2024-го, порівняно з 5 місяцями 2023 року. Якщо порівнювати 5 місяців 2024-го з 5 місяцями 2021-го, тобто часу, коли все було нормально і ВВП насправді був більший, ніж зараз (в доларах), то ми отримали плюс 83,4%, або плюс 200 мільярдів грн.

— А за рахунок чого це? Що маєте на увазі під детінізацією?

Це введення реєстраторів розрахункових операцій, відновлення штрафів за невикористання РРО. Це детінізація ринку підакцизних товарів, мова йде про горілку і про паливо. Але найважливіше — це, безперечно, припинення системного зловживання з ПДВ. Ті схеми, які ми прикрили на початку 2022 року, дали значний приріст і по ПДВ, і по податку на прибуток, і по ефективності сплати податків до держбюджету. Ми припинили системну корупцію, системне зловживання з ПДВ і від цього отримуємо детінізацію.

Причому тренд у нас позитивний, ми збільшуємо надходження постійно. У нас не було такого місяця, коли б ми не перевиконували індикативні розрахунки Мінфіну. Плюс зараз ми маємо закриту потребу у зовнішньому фінансуванні від наших партнерів на 2024 рік у сумі 37 млрд доларів. Тому до кінця цього року ми маємо ресурси для того, аби профінансувати всі невійськові видатки державного бюджету.

— Тобто з грошима все добре?

Є певні ризики. Серед ризиків зовнішнього фінансування — реструктуризація боргових зобов'язань, яка намічається на літо 2024 року. До серпня ми повинні зробити цю реструктуризацію, зараз там йдуть перемовини з власниками євробондів. Я думаю, що вони будуть успішними, але все одно це один з ризиків, який існує на сьогодні.

Ще один ризик — військові видатки. За заявою міністра фінансів, непокритий розрив складає 5 мільярдів доларів. Але, спілкуючись з Міністерством оборони, зробив висновок, що ця сума може бути вдвічі більшою. Викликано це тим, що бюджет-2024 верстався, виходячи з оптимістичного сценарію розвитку військових подій на 2024 рік. Ми вважали, і до речі, не тільки ми, а й МВФ, всі прогнози якого виходили з того, що у другій половині цього року військові дії уповільняться. На жаль, зараз бачимо зворотний процес, лінія зіткнення розширюється, кількість бригад, у формуванні яких є потреба, збільшується, ми втрачаємо техніку, втрачаємо людей, нам необхідні поповнення. І все це лягає тягарем на державний бюджет, і, відповідно, зростають видатки.

Погані рішення

— Тобто діра в бюджеті таки є?

Так, в умовах військових потреб, що зростають, коштів не вистачає, і їх десь треба шукати. Які є рішення? Є рішення нейтральні або навіть позитивні, а є й негативні.

Позитивне рішення – це детінізація, але ми бачимо в ній надходження, якщо порахувати у річному вимірі, не більше 80 мільярдів. Загалом, детінізація в перспективі — це близько пів трильйона гривень на рік, але неможливо вивести все з тіні упродовж одного року. Це довгий процес. А поступове виведення – це 50-80 мільярдів додаткових надходжень щороку, ми вже їх отримуємо, про що свідчить перевиконання бюджету.

Другий крок – це перенаправлення частини вільної банківської ліквідності на ОВДП. Тут ми також бачимо можливість росту. Власне, у нас і так дуже непоганий ролловер (фактично — автоматичне продовження договору про купівлю облігацій.Ред.) по ОВДП за перші чотири місяці цього року – 160%. Тобто ми запозичуємо набагато більше, ніж ми погашаємо. Це говорить і про довіру до наших військових облігацій, і про ліквідність банківського ринку. Тому тут є певний потенціал.

Це непогані рішення, але, на жаль, на столі зараз більше поганих рішень, які ми взагалі не хотіли б використовувати. Це секвестр бюджету, тобто це скорочення видатків. Насправді там нема чого скорочувати, щоб покрити потреби Міністерства оборони. Непорівнянні цифри. Скорочувати можна мільярди, можливо, десятки мільярдів, хоча це також проблема. А в Міністерстві оборони потреби на сотні мільярдів. Тобто це непорівнянні цифри.

Друге – це конвертація частини залишку коштів місцевих бюджетів у військові ОВДП. Там є резерв приблизно 155 мільярдів гривень. Це ті залишки, які накопичилися внаслідок перевиконання місцевих бюджетів. Але це також погане рішення для фіскальної децентралізації. Ми це розуміємо і не хочемо таких рішень.

Ще одне з поганих — понадпланова девальвація гривні. І, мабуть, найгірше – емісія гривні. Це ті рішення, які можливі, хоча від них будемо усіляко утримуватись. Я б сказав, що це рішення останньої надії.

— Які саме статті видатків можуть потрапити під секвестр?

Після сектору безпеки та оборони найбільші статті видатків – це "соціалка". Тому гіпотетично під секвестр (у разі якщо буде ухвалено таке рішення, ще раз наголошую, що ми будемо його уникати) можуть попасти видатки на освіту, медицину, культуру і спорт, а також видатки на підтримку економічної діяльності.

Утім повторюсь, суми потенційної економії на невійськових видатках є непорівнянними з військовими потребами. Ще менше потенціалу у реалізації давнього FB-міфу про скорочення видатків на державні інституції: загалом всі видатки на державу є кратно меншими додаткових потреб на армію.

— Ризики закінчаться у 2024-му чи залишалися ще у наступному році?

На 2025 рік у нас є два основні ризики. Це, перш за все, ризик ритмічності фінансування зовнішньої допомоги. Бо ми зараз маємо планові потреби на наступний рік понад 32 мільярди доларів. З цих 32 мільярдів ми маємо непідтвердженими 15. До того ж, як ми бачимо, істотно зростають потреби армії. Тобто це великі гроші, "твердих" джерел отримання яких на сьогодні у нас поки що немає.

Другий ризик — можливість забезпечити повне фінансування військових видатків, якщо війна триватиме увесь або більшу частину 2025 року…

Крім того, збільшується геополітична турбулентність. Результати виборів у США і до Європарламенту можуть підсилити роль популістів. Плюс — можливе розширення театру бойових дій за рахунок Азії, Кореї, Близького Сходу. Це, безперечно, може зменшити підтримку України. У фінансовий 2025 рік ми дивимося з певною тривогою, і, аби коштів було достатньо, попереду багато роботи.

— Але є ще російські активи. Чи зможе Україна отримати до них доступ?

Так, ми отримали позитивний сигнал від Заходу — можлива сек'юритизація (перетворення російських активів в певні фінансові інструменти.Ред.) усього грошового прибутку від використання заблокованих російських активів протягом N років. Тобто переведення його в бонди, в цінні папери і надання за рахунок них, під заставу таких цінних паперів, Україні кредиту на 50 мільярдів.

Це те, що прозвучало на зустрічі міністрів фінансів Великої Сімки. Це, як на мене, краще рішення по російських активах, ніж те, що було на столі до цього. І це нам,безперечно, допоможе і у 2025 році, і надалі. Тому ми розраховуємо на це як на резерв, який поможе закрити 15 млрд дол. непокритої потреби на 2025 рік.

— Останнім часом багато обговорюють можливе підвищення ПДВ та військового збору. Підвищення ПДВ автоматично підвищує ціни. Які розрахунки робили? Як це вплине на ВВП? Як це вплине на наповнення бюджету? До якого рівня можуть зрости податки?

Це також погане рішення з тих, що в нас є на столі. Воно погане для економіки. Тут нема про що сперечатися. Особливо для економіки в цей період, коли потенціал для її відновлення слабкий. Але, коли ми обираємо між життям і грошима, то, безперечно, ми обираємо життя. Тому ми вимушені будемо, напевне, це рішення ухвалювати.

Кабінет міністрів зараз готує пропозиції щодо підвищення певних податків. Якими будуть нові ставки ПДВ та військового збору? Не можу зараз говорити про ці цифри. Зможу, щойно Кабінет міністрів їх сформує. Кабмін нам нічого поки що не давав, тож поки що нічого обговорювати.

Щодо наслідків, думаю, Кабмін їх прорахує. Але наслідки для економіки, якщо армія буде непрофінансована, можуть виявиться набагато гіршими, фатальними.

Іноді здається, що суспільство перебуває в парадигмі, чи підвищувати податки, чи не підвищувати. А такої парадигми у нас насправді немає. Бо якщо не буде чим фінансувати армію, не буде снарядів, не буде зброї – росіяни будуть під нашою столицею, наприклад. Або ми – щоб цього не допустити – все ж таки підвищимо податки, і так всі разом власним коштом профінансуємо ці снаряди.

Звісно, все це не знімає, а тільки посилює необхідність вже згадуваних заходів з детінізації та підвищення ефективності військових видатків й контролю за їх витрачанням.

— Зростання ПДВ – це в тому числі більші суми повернення податку на додану вартість. Чи потрібно, на вашу думку, переглядати механізм відшкодування ПДВ? Як можна перемогти схеми та зловживання навколо податку на додану вартість? Наприклад, чи не варто зовсім зняти ПДВ з аграрних культур?

Питання про відшкодування ПДВ знято у 2023 році. Воно відбувається ритмічно, в повному обсязі. За травень відшкодовано понад 12 мільярдів гривень. Жодних затримок з відшкодуванням ПДВ нема в принципі. Чи можливе реформування відшкодування ПДВ, залежить від пропозицій Кабміну, їх поки немає. Я не бачу тут жодного потенціалу.

Взагалі, про всі ці історії зі зростанням ПДВ і військового збору був який інсайд, який розійшовся по ЗМІ та який не спростував Мінфін. Поки що це все. Але я точно можу сказати, що без змін основних бюджетоутворювальних податків суму в 5 млрд доларів (а потреби більші) зібрати неможливо. Ті пропозиції, які Мінфін підготував в лютому цього року на 40 мільярдів гривень, недостатні. Це абсолютно очевидно.

— Які ще податки можуть змінитися?

Є основні джерела — податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податок на додану вартість, акцизи. До речі, акцизи ми вже змінюємо, два законопроєкти ухвалені в першому читанні.

Ну і є податок на прибуток. Податок на прибуток навряд чи буде змінюватись в зв'язку з певними особливостями адміністрування, які не дозволяють швидко зібрати гроші. Там складно швидко акумулювати кошти до державного бюджету у зв'язку з річним податковим періодом. З ПДВ і військовим збором таких проблем нема, і з акцизами також.

Читайте у другій частині інтерв‘ю з головою парламентського комітету Данилом Гетманцевим: що далі буде з ФОПами та спрощеною системою оподаткування, чи зможуть українці бронюватися від мобілізації за гроші та що взагалі чекати по мобілізації. А ще — про два великі проєкти Гетманцева: "Клуб білого бізнесу", членам якого можна не боятися податківців, та нову державну установу, що буде роздавати дешеві кредити навіть тим, кому банки нічого не дають.

Довідка

Данило Гетманцев — голова комітету з питань фінансів та податкової політики Верховної Ради, нардеп від партії "Слуга народу".

Гетманцеву 46 років, він народився в столиці, закінчив юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор.

Данило Гетманцев відомий досить скандальними висловлюваннями, що розлітаються на цитати. Зокрема, в одному з інтерв`ю Гетманцев порівняв систему оподаткування з мистецтвом общипувати гусака так, щоб він не кричав, або доїти корову так, щоб завтра вона давала ще більше молока. Разом з тим Гетманцев обстоює інтереси великого бізнесу, що справно платить податки, є одним з авторів законопроєкту про "Клуб білого бізнесу", членам якого обіцяє мінімум податкових перевірок.