Рекордні борги по мікропозиках: українці за рік винні МФО понад 15 мільярдів

Мікрокредити за відкритими даними — новий тренд, який активно набирає обертів в Україні. Їх видають за кілька хвилин без дзвінків і перевірок — достатньо кількох кліків.

Але чи так все безпечно, як здається? "Телеграф" розбирався, як це працює, де ризики, і які є альтернативи.

За офіційними даними Національного банку України:

• У 1,7 раза зросли борги українців перед мікрофінансовими організаціями — з 9,3 до 15,77 млрд грн.

• У 2024 році було оформлено понад 8,3 млн мікрокредитів на загальну суму 51,69 млрд грн — це на 27% більше, ніж роком раніше.

• Середній розмір позики — 6 217 грн.

• Щомісяця оформлювали приблизно 693 тис. кредитів, а пік припав на 3-й квартал — до 729 тис. договорів на місяць.
• Наприкінці року активність зменшилась, але почалося погашення боргів — завдяки чому загальна сума заборгованості трохи знизилась.

Втім, попри це, загальний обсяг боргу перед МФО залишився рекордним.

Що таке мікрокредити Open Data?

Це кредити, які видаються на основі відкритих даних про людину — зокрема, з державних реєстрів. Наприклад, компанія може дізнатися, чи працює особа офіційно, чи є ФОПом, які має доходи, майно тощо. І на основі цього автоматично (!) ухвалює рішення: дати гроші чи ні.

Такі кредити зазвичай:

• оформлюються онлайн за кілька хвилин;
• не потребують поручителів чи довідок про доходи;
• мають високі відсоткові ставки — до 500% річних (!).

У чому небезпека?

1. Небачені відсотки. Взяли 2 000 грн, а повернути треба 5 000 — класика для мікрофінансових організацій.
2. Сумнівна обробка даних. Дані можуть використовувати без згоди, або без зрозумілого пояснення, куди саме вони потрапляють.
3. Цілодобові дзвінки. При простроченні кредиту — дзвінки колекторів, тиск на родичів, спам у месенджерах.
4. Відсутність повноцінної перевірки позичальника. Система працює "на автоматі", тому можна отримати гроші без роботи, але з великими ризиками втратити останнє.

Як перевірити себе в Open Data?

Щоб дізнатися, яка інформація про вас є у відкритому доступі:

• Зайдіть на портал data.gov.ua
• Перевірте себе в YouControl
• Подивіться в реєстрі боржників та Єдиному держреєстрі

Які є альтернативи мікрокредитам?

• Банківські кредити. Довше, але дешевше. Наприклад, кредитна картка — це 36–45% річних, а не 500%.
• Фінансові додатки. Monobank, Приват 24 та інші пропонують мікропозики під нижчий відсоток.
• Позика від родичів чи знайомих. Безвідсоткова допомога — якщо пощастить.
• Розстрочка в магазині. Часто вигідніше, ніж брати кредит на покупку.

Які правила слід знати?

• Читайте договір. Навіть якщо він в електронному вигляді — там може бути приховано "дрібним шрифтом".
• Не беріть кредит "до зарплати", якщо не впевнені, що повернете.
• Перевіряйте, чи має компанія ліцензію НБУ.
• Не погоджуйтесь на обробку персональних даних без розуміння, куди вони йдуть.

Мікрокредити за Open Data — це зручно, але дуже ризиковано. Якщо вже берете — робіть це свідомо. І краще обирайте перевірені альтернативи.

Раніше "Телеграф" писав про те, що банки та інші фінансові установи мають право стягувати заборгованість навіть після смерті боржника. Проте, для цього кредитори повинні дотримуватися певних законодавчих строків.