Аварія на метро "Либідська" у Києві: проблемних ділянок насправді більше, можливі нові катастрофи

У Києві строки повноцінного запуску руху поїздів метро між станціями "Деміївська" і "Либідська" на проблемній синій гілці можуть знову перенести, а ліквідація наслідків аварії може забрати значно більше часу. Таку думку "Телеграфу" висловив відомий столичний архітектор, громадський активіст і голова в КМЦ Українське товариство охорони пам'яток історії та культури Анатолій Фролов.

— Якщо підрядники хочуть новий тунель звести, то це, скоріше, буде не 2025 рік запуску, а 2026-й. Тому що в тій місцевості [складна] геологія, а ще є велика проблема поблизу "тарілки" на Антоновича, 180 (надбудова на Українському інституті науково-технічної експертизи та інформації. — Авт.). При зведенні нової будівлі (ТЦ Ocean Mall. — Авт.), будівельники не врахували специфіку ґрунтів і вбили там невеликі палі, метрів по 10-15, щоб менше коштували. Ці палі мають вплив на ґрунт та підземні води, — зазначив він.

За словами експерта, на синій гілці є ще одна потенційно небезпечна ділянка, про яку мало хто говорить, — в районі станції метро "Голосіївська". За його словами, там теж йде вода.

— Біля готелю "Мир" побудували житловий будинок, я думаю, його ще не заселили через те, що там теж проблеми з ґрунтовими водами. Це стосується і території Довженка Центру (в районі вулиці Васильківської), де вже побудували будинки. Це також створює тиск на ґрунт, який просто так не вистоїть, — пояснює експерт.

Анатолій Фролов теж підтвердив, що на синій гілці дуже проблемною ділянкою є перегін між станціями "Тараса Шевченка" та "Почайною", а також у зоні великого ризику — шахти метрополітену в Оболонському районі під ТРЦ Dream Town та станцією "Героїв Дніпра", над якою звели ТЦ "Оазис".

Своєю чергою стосовно осіннього запуску тунелю біля "Либідської" столичний спелестолог Сергій Могилін зазначив наступне:

— Вони (чиновники та підрядники. — Авт.) хочуть звести прямокутний тунель. А його можна збудувати тільки відкритим способом. Дуже сміливе технічне рішення, враховуючи глибину залягання тунелю і особливості ґрунту. Я вже не кажу про надземні будівлі на шляху, комунікації, ту ж річку Либідь. Якщо таке реалізують у заявлені строки, то це буде без перебільшення, справжнє технологічне диво, — поділився він своїми оцінками з "Телеграфом".

Валерій Гнєвишев, проектувальник більшості сучасних станцій столичної підземки, у коментарі нашому виданню додав, що, на його думку, із самісінького початку лінію з "Либідської" в бік "Деміївської" потрібно було прокладати методом глибокого залягання, і тепер тільки експерти зможуть дати чіткі відповіді щодо подальшої долі цієї ділянки та строків поновлення руху поїздів.

Примітно, що минулого тижня стали відомі попередні висновки експертів Науково-дослідної судово-експертної установи. За їхніми оцінками, причиною деформації тунелю між станціями "Деміївська" та "Либідська" є неякісні проєктні рішення та будівельно-монтажні роботи спорудження конструкції тунелю цієї ділянки.

Зазначимо також, напередодні з'явилась інформація, що строки завершення всіх будівельних робіт на аварійній ділянці синьої гілки довжиною майже 30 метрів планують завершити восени цього року. В грудні мер Києва Віталій Кличко прогнозував, що на ліквідацію наслідків аварії та запуск руху між "Деміївською" та "Либідською" попередньо потрібно пів року.

*Більше про проблеми столичної підземки, загрози нових техногенних аварій у місті, "втомлені" мости Кличка і скандал з Генпланом столиці читайте в інтерв'ю з архітектором Анатолієм Фроловим на "Телеграфі" найближчим часом.

Як повідомлялось, 8 грудня 2023 року шість станцій метро на синій гілці у Києві раптово закрили через підтоплення, що спричинило виникнення у місті справжнього транспортного колапсу.

Після цього метрополітен запустив човниковий рух поїздів у напрямку "Теремків" і назад, а поліція прийшла до КП "Київський метрополітен" та КМДА з обшуками у рамках розслідування обставин аварії у шахті метро.

Потім з’явилася інформація про те, що над "затопленою" станцією метро сталася нова НП. На тротуарі з’явилися помітні тріщини, а біля однієї з електричних опор утворилася глибока вирва — тут активно почав просідати ґрунт.