У Києві проводяться унікальні розкопки: що вдалося знайти археологам (фото)

Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" продовжує розкривати свої тисячолітні таємниці. Так, у Митрополичому саду вже стартував новий сезон археологічних розкопок на місці склоробної майстерні XI-XII століть.

Цікаво, що її вперше виявив ще 1951 року археолог Володимир Богусевич. Про це повідомляється на офіційній сторінці Національного заповідника Києво-Печерська Лавра у Фейсбуку.

Так, ще 1951 року під час дослідження провалу в Митрополичому саду відомий археолог Володимир Богусевич знайшов залишки склоробної майстерні кінця XI — початку XII століть із горнами для виготовлення скла та залишки монастирських стін XII століття.

Потім була пауза у багато десятиріч, і до справи долучилися вже сучасні науковці. У 2021 році начальник науково-дослідного відділу археології Заповідника Сергій Тараненко виявив кордони розкопу від команди Богусевича та взявся далі вивчати те, що приховувала земля.

Йому та його команді вдалося дослідити кілька об’єктів, що залишилися поза увагою у XX столітті. Сучасні вчені на цьому місці знайшли двоярусну споруду, в якій, швидше за все, мешкали тодішні майстри.

Цього сезону дослідження склоробного комплексу планують завершити та проаналізувати знахідки всіх попередніх років.

Першими майстрами-склодувами, мабуть, були візантійці, які мали власні секрети виготовлення скла.

Майстерня, облаштована для оздоблення Успенського собору, спеціалізувалася на створенні смальти та з неї, зокрема, викладали дивовижні мозаїки.

Підмайстрами у візантійських склоробів були місцеві. Згодом іноземні фахівці поїхали, а місцеві вирішили продовжити справу "вчителів" та самостійно переформатували майстерню.

"Це досвід та столітні напрацювання європейських майстрів. Адже Візантійська імперія, що відома також як Східна Римська імперія — це Європа та весь її досвід. Тож ми не просто говоримо про необхідність єднання з європейським простором зараз, а ми були його частиною ще тисячу років тому. Європейські майстри приїжджали сюди, працювали тут в Лаврі, що доводять ці дослідження", — зауважив Сергій Тараненко.

За словами Сергія Тараненка, приїжджі майстри, вочевидь, не поділилися з давньоруськими своїми таємницями — зокрема вирішили не розкривати формулу виготовлення скла. Адже, порівнюючи знайдені матеріали, дослідники помітили різницю.

Археологу вже вдалося розшукати те, що не знайшов Володимир Богусевич. За кілька років досліджень науковці зібрали понад 10 тисяч одиниць матеріалу. Їх вивчать разом з новими знахідками, які ще попереду.

"Цього року ми поставимо крапку в вивченні цього унікального склоробного комплексу, охопивши дослідження Богусевича та наші за три роки, і будемо проводити розширений аналіз. Ми робимо прочистку, промивку, беремо навіть найдрібніше скло для майбутнього вивчення, для порівняння того скла, яке було в Європі, а значить, було і в нас, бо ми мали те саме", — резюмував Сергій Тараненко.

Усі предмети та колекції, знайдені під час проведення робіт, передадуть на постійне зберігання до відділу науково-фондової роботи Заповідника.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що київські митники виявили у посилці унікальний зуб вимерлої тварини. Подібні зразки нечасто зустрічаються та мають важливе наукове значення.