Міська електричка безпечніша за метро? Що не так з транспортом Києва під час тривог

У Києві знову загострилася транспортна криза: сигнали повітряної тривоги протягом минулого та цього тижня стали припадати чітко на годину пік. У цей час наземний транспорт, у тому числі дві гілки метро на лівий берег, не працюють.

Колапс відбувається ледь не щодня: приміром, у середу, 13 листопада кияни з лівого берега не могли вранці потрапити на роботу (тривога почалася о 6:36 і тривала до 10:07, перервавшись на короткий 17-хвилинний відбій о 8:53).

У вівторок, 12 листопада, мешканці лівого берега не могли дістатися додому, бо тривога почалася о 17:28 і тривала до 18:56. Понеділок, 11 листопада, теж не став винятком і метро зачинилося для лівого берега о 6.52, що тривало дві години.

"Переповнений вагон не відчинився і тоді його почали розхитувати"

Натовп на зупинках у такі хвилини агресивний, розповідає "Телеграфу" мешканка Броварів, Анна. Зазвичай дівчина використовує "червону" гілку метро (наземну на лівому березі), коли небо чисте.

"У четвер (7 листопада, — Ред.), тривога закінчилася після восьмої ранку. Після тривоги люди на платформах не поміщалися у вагони. Тому на деяких станціях переповнені потяги просто не відчиняли двері. На одній зі станцій чоловіки почали гатити по вікнах, прямо по склу, по дверях вагона, аби їм відчинили. А потім — почали розхитувати вагон. Я стояла якраз біля дверей у той момент, коли вони били по склу, думала зараз в обличчя мені те скло полетить", — згадує Анна.

Під час тривог дівчина їде на правий берег кільцевою електричкою (вона належить "УЗ" і працює в тривогу). Проте тут теж є недоліки у вигляді смороду, бруду і натовпу, зізнається вона.

"У понеділок я вже поїхала на роботу електричкою, але на станції "Дарниця" мене просто винесли з вагона і я більше туди не зайшла. У вівторок я їхала з роботи додому на метро і нас просто висадили на "Хрещатику", а урядовий квартал перекрили", — згадує Анна.

Через тривоги натовп перебуває у напрузі, розповідає Анна, тому вона постійно стає свідком сварок. Пригадує, як двоє чоловіків билися, аби зайти у вагон метро. А на "Хрещатику" огрядний чоловік кричав на працівницю метро, бо йому треба було проїхати на "Арсенальну".

Як побороти транспортний апокаліпсис. Думка експерта

Транспортний колапс діє виключно через те, що у Києві з серпня 2022 року вирішили зупиняти громадський транспорт під час тривоги, розповідає "Телеграфу" співзасновник ГО "Пасажири Києва" Олександр Гречко.

На ділі ж зупиняється лише комунальний наземний транспорт (коштує від 6,50 грн до 8 грн), а вдвічі дорожчі маршрутки (15 грн) продовжують спокійно їздити за готівку. Під час повітряної тривоги також їздить міська електричка, продовжує курсувати усе залізничне сполучення "Укрзалізниці", яке також використовує мости столиці.

"Ця проблема вже є понад два роки. Вона просто в якісь моменти більше відчувається, в якісь — менше. Зараз знов починається сезон активних обстрілів, і люди особливо страждають через повітряні тривоги і зупинку транспорту рано вранці та ввечері", — зазначає транспортний експерт.

Страждають не лише користувачі громадського транспорту, а й власники авто, які так само не можуть дістатися іншого берега. Через скупчення приватного транспорту вони довше стоять на мостах у корках.

До слова, рішення про транспорт ухвалював створений за день до війни орган "Рада оборони міста Києва", звертає увагу Гречко. При чому таке формування ніде не закріплене законодавчо.

Транспорт у тривогу ходить навіть у Харкові

Київ — це одне із трьох міст України, яке зупиняє громадський транспорт під час тривоги, звертає увагу Гречко. Зупиняють також свої автобуси Хмельницький та Івано-Франківськ, які розташовані глибоко в тилу.

"Деякі міста, які у 2022 році випроваджували рішення зупиняти громадський транспорт під час тривоги, вони або швидко, або через декілька місяців відмовились від цього рішення, побачивши його неефективність і шкоду", — каже Гречко.

У Тернополі діє цікавий алгоритм: після сигналу тривоги водії зупиняються і пропонують всім охочим пасажирам пройти в найближче укриття. Ті пасажири, котрі обирають не йти в укриття, можуть продовжити поїздку. Багато міст, що розташовані набагато ближче до лінії фронту, ніж Київ, не зупиняють транспорт. Як Харків, так і Дніпро, і Одеса продовжують возити людей.

"Попри аргументацію, що сотні тисяч людей не можуть дістатися на роботу й додому, транспортний апокаліпсис, що інші міста знаходять варіанти… Знаєте, як от об стінку горохом. Є виключно політичне рішення, нічим більше не продиктоване, що у Києві транспорт зупиняється під час тривоги", — каже Гречко.

Було понад 10 петицій. Як достукатися до київської влади?

У Києві вже було близько 10 петицій (!) із вимогою скасувати рішення про зупинку транспорту під час тривоги. Проте усі вони відкидаються через небажання брати відповідальність, вважає Гречко.

Вважається, що це буде відповідальність керівництва, якщо хтось потрапить під обстріл, тому люди повинні йти всі в укриття, і транспорт має зупинятися.

"Немає жодного іншого варіанту, окрім того, щоб скасувати це безглузде рішення зупиняти громадський транспорт під час тривоги. Це виключно є політичним рішенням… Мер Кличко неодноразово казав, що це буде "нашою відповідальністю", якщо громадський транспорт потрапить під обстріл". Тобто це намагання уникнути відповідальності шляхом того, щоб створювати незручності для сотень тисяч киян", — каже Гречко.

Ризики того, що ракета потрапить чи у будинок, чи в автомобіль, чи в тролейбус, вони абсолютно ідентичні. Ракета або прилетить, або ні.

"От зараз ми в себе поширили…., ну, це десь 10-та петиція, я просто вже перестав їх рахувати, чесно кажучи. Тобто, вона набереться за пару днів. Все піде по тій самій процедурі. Знову ж таки, головні люди, які ухвалюють це рішення, від яких тут могло б щось залежати, це голова військової адміністрації, це мер Києва Віталій Кличко, голова департаменту транспорту, жоден з них не зацікавлений, щоб громадський транспорт функціонував нормально", — вважає Гречко, додаючи, що київська верхівка далека від життя й турбот пересічних киян, бо не користується громадським транспортом.

Раніше "Телеграф" звертався до міської влади із питанням, чи не планують оптимізувати рух громадського транспорту під час тривог. Так, на запит "Телеграфу" до Київської міської державної адміністрації (КМДА) виданню відповіли, що безпекові моменти щодо дозволу громадському транспорту рухатися під час повітряних тривог лежать у зоні відповідальності міської військової адміністрації (КМВА).

В КМВА нашим журналістам вказували, що повітряні тривоги є одним із сигналів оповіщення населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, які, в першу чергу, лежать у компетенції ДСНС. Столичні військові не планували й перегляд заборон для громадського транспорту під час тривог.

Крім того, системні стратегічні безпекові питання вирішує Рада оборони Києва (відповідно, на Київщині — Обласна рада оборони), куди, окрім представників КМВА, входять ще й структурні підрозділи міської влади. Своєю чергою КМДА, як випливає з відповіді на запит, не поспішає з нововведеннями і… переводить стрілки на військових.

За неофіційною інформацією "Телеграфу", жодних "повітряних реформ", щоб, наприклад, адаптувати систему освіти, зробивши її більш гнучкою, поки не планують ініціювати/робити і в Київській обласній державній адміністрації.