Повітряні тривоги "по-розумному" і без колапсів: чи можливо запровадити на Київщині "зони небезпеки"

Росія не припиняє тактики постійних повітряних атак на Київ та область ракетами та ударними безпілотниками. За даними моніторингових сервісів, тільки з початку вересня у столиці вже 23 рази оголошували повітряну тривогу. А в області таких попереджень було 44.

У столичній агломерації масованість повітряних нальотів і тривалість тривог вкотре загострили питання, яке вже не вперше жваво обговорюється у соцмережах та ЗМІ, але ніяк остаточно не вирішиться. А саме — чи можна і як саме диференціювати небезпеку в залежності від типу атаки росіян? Це допомогло б уникнути транспортних колапсів й низки незручностей для мешканців Київщини та мінімізувати повітряну загрозу для життєдіяльності столиці й передмістя як важливого економічного центру.

У чому саме проблема

Велика, але не очевидна, на перший погляд, незручність існує для мешканців Київщини. Коли повітряна тривога оголошується на території всієї області, а російські дрони у цей час летять в якійсь одній частині Київщини, наприклад, у районі Білої Церкви, то безпекові заходи все одно запроваджуються повсюди, в усіх без виключення районах, які можуть знаходитися за сотні кілометрів один від одного (нагадаємо, Київщина після укрупнення поділена на 7 районів).

При цьому через загальну обласну тривогу всі дитячі садочки і школи Київщини зачиняються (як мінімум, мають це робити), комунальний транспорт зупиняється, після чого графіки його руху суттєво збиваються/відхиляються, мешканці передмістя запізнюються на роботу (якщо сирена, зокрема, лунає зранку) тощо.

Іншими словами, атака кількох БпЛА умовно в Броварському районі викликає незручності для людей аж десь у Рокитному (при відстані між населеними пунктами у 120 км).

Диференціація тривог уже існує, але…

Крок за кроком певне зонування і диференціація почалися. Зокрема, вже досить довгий час сигнал про небезпеку з повітря інколи лунає окремо для області і окремо для Києва.

Одночасно з цим в Telegram існує низка моніторингових каналів, які оперативно і точно сповіщають про типи атак з повітря та орієнтовні напрямки руху ворожих повітряних цілей ("єРадар", "Повітряний простір України", "Карта повітряних тривог", "ППО_Радар" тощо).

Зазначимо, влітку минулого року тоді ще речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтверджував, що ТГ-канали, які публікують дані про види загроз під час тривог, здебільшого дають правдиву інформацію.

"Те, що вони оприлюднюють, — інформація загалом відповідає дійсності. Але врешті-решт потрібно все одно довіряти офіційним джерелам інформації", — говорив Ігнат в етері телемарафону, припускаючи, що у цих ресурсів могло бути єдине джерело інформації.

Втім, на сьогодні ані місцеві влади, ані військові поки не поспішають як з легалізацією цих каналів, так, власне, і з системною диференціацією тривог по рівнях небезпеки, а також зі змінами роботи закладів освіти і транспорту. Як виявляється, на це є кілька причин.

Так, на запит "Телеграфу" до Київської міської державної адміністрації (КМДА) виданню відповіли, що безпекові моменти щодо дозволу громадському транспорту рухатися під час повітряних тривог лежать у зоні відповідальності міської військової адміністрації (КМВА).

Раніше в КМВА нашим журналістам вказували, що повітряні тривоги є одним із сигналів оповіщення (інформування) населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій, які, в першу чергу, лежать у компетенції ДСНС.

"І не існує сигналів виключно для Києва. Це загальнодержавне питання. Тому дуже недоречно, якщо військова адміністрація чи будь-яка місцева влада буде брати на себе право вирішувати чи навіть просто коментувати питання державного масштабу", — наголошували в КМВА.

Також столичні військові не планували й перегляд заборон для громадського транспорту під час тривог (йдеться про комунальний, адже приватні перевізники працюють, попри повітряні загрози), скорочення комендантської години чи градацій у системі оповіщення.

Крім того, системні стратегічні безпекові питання вирішує Рада оборони Києва (відповідно, на Київщині — Обласна рада оборони), куди, окрім представників КМВА, входять ще й структурні підрозділи міської влади. Своєю чергою КМДА, як випливає з відповіді на запит, не поспішає з нововведеннями і… переводить стрілки на військових.

За неофіційною інформацією "Телеграфу", жодних "повітряних реформ", щоб, наприклад, адаптувати систему освіти, зробивши її більш гнучкішою, поки не планують ініціювати/робити і в Київській обласній державній адміністрації.

Раніше ми повідомляли, що згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України, з початком нового навчального року у закладах освіти безпекові питання знаходяться у сфері відповідальності керівництва цих закладів і педагогічних рад та лежить у сфері компетенції районних управлінь освіти, що своєю чергою підпорядковуються райдержадміністраціям.

А на практиці це означає, що формат навчання (очний чи заочний) у якійсь окремо взятій школі (дитсадку) у разі повітряної небезпеки обирає окремо взятий керівник того чи іншого закладу та педагоги. І несе (несуть) за це максимальну відповідальність. Тому, очевидно, і не поспішають впроваджувати якісь гнучкі рішення на місцях, щоб повітряні тривоги (хоч і з низьким рівнем небезпеки) не шкодили освітньому процесу.

Водночас інформація про тривоги з моніторингових каналів є неофіційною. Тож у разі потенційної небезпеки для закладів освіти та дітей педколективи радше перестраховуються, ніж впроваджують безпекові "реформи" на місцях чи якісь власні нововведення.

У чому ще складність із зонуванням тривог

У коментарі "Телеграфу" військовий одного з відділень мобільної вогневої групи, що "полює" на російські дрони на Київщині, розказав, що допомогти військовим із рівнями повітряних тривог можуть сучасні технології. Адже зі знищенням ворожих дронів зараз є певні нюанси і тонкощі.

— Так, максимальна швидкість російського "шахеду" — до 200 кілометрів за годину (але зазвичай він летить 150-180 км/год). Тобто, умовно кажучи, від Броварів до Білої Церкви (по дорозі відстань трохи більше 100 км. — Авт.) такий ворожий БпЛА летітиме орієнтовно 30 хвилин.

Знаючи його приблизну траєкторію польоту, цивільні можуть зорієнтуватися в плані укриття, а військові — підготуватися до знищення безпілотника. А от щодо перепланування логістики, різкої перебудови робочих графіків транспорту чи режиму роботи закладів освіти, транспортних маршрутів тощо — завдання вже на порядки складніше. За 30-40 хвилин (та навіть за годину) це зробити нереально, — пояснює військовослужбовець на правах анонімності.

До того ж, за словами співрозмовника видання, час від часу росіяни використовують підступну заплутану схему польотів цих дронів: БпЛА нерідко різко змінюють свій маршрут і напрямок, шукають легкі місця для переміщення і користуються складним рельєфом на низьких висотах. Тому сказати гарантовано, що з Броварів такий дрон через пів години точно долетить до Білої Церкви, доволі важко. Цей безпілотник може раптово розвернутися на половині шляху і полетіти, скажімо, назад в напрямку Києва або в Бориспільський район (де сигнал тривоги при диференціюванні вже скасують).

А якщо гіпотетично цих "шахедів" буде сотня (і вони, наприклад, летітимуть з різних напрямків), у такій ситуації гарантувати безпеку громадянам, дітям та інфраструктурі буде ще важче.

— У питанні ж балістичних ракет і зонуванні тривог задача з прогнозами та диференціацією — взагалі не з простих, — каже військовослужбовець, додаючи, що з початку цього року окупанти почали використовувати вже реактивні "шахеди", швидкість яких становить 400-600 км/год. Тож у разі оголошення тривоги в області радіус небезпеки для цивільних та інфраструктури розширюється (охоплює одразу кілька районів), оскільки такий дрон долітатиме до якоїсь місцевості дуже швидко. У разі ж довготривалого маневрування цей дрон буде потенційно загрожувати великій території.

Чи є виходи і які саме?

Як пояснив "Телеграфу" військовий експерт, полковник ЗСУ Владислав Селезньов, питання градацій сигналів тривог залежно від небезпеки залишатиметься актуальним ще довгий час з огляду на кілька причин, але можливості запустити оновлену систему сповіщення потенційно існують.

— Очевидно, ворог не відмовляється від своєї тактики ракетного та дронового терору, і за таких умов непросто жити, коли внаслідок оголошення сигналу повітряної тривоги зупиняється весь громадський транспорт тощо.

Якщо ми для прикладу беремо Київську область, дрон може десь літати на півночі Київщини в районі Чорнобильської АЕС, а звичне життя блокується, скажімо, в районі Обухова (відстань близько 200 км. — Авт.) на півдні, або в Білій Церкві (відстань від ЧАЕС — більше 200 км. — Авт.). Звісно, певною мірою тут варто диференціювати сирени. Наприклад, якщо в Росії злітає літак Міг-31, який є носієм "Кинджалів", то, звісно, всі мають виконувати певний алгоритм дій та переміщатися в укриття.

У разі ж, коли йдеться про ударні дрони, які переміщуються у нашому повітряному просторі зі швидкістю до 200 км/годину, то очевидно, що краще, мабуть, використовувати варіанти розподілу областей на окремі райони, у яких слід дотримуватися безпекових правил під час тривоги. А інші мають жити звичним життям. Інакше весь цей час ми буквально будемо проводити в укриттях, — аргументує експерт.

Полковник ЗСУ також розказав, що десь рік тому в Україні опрацьовувалась ізраїльська технологія щодо більш диференційного підходу в поширенні сигналу повітряної тривоги.

— Але результати тих випробовувань мені достеменно невідомі, у відкритих джерелах інформацію про них не бачив — чи пройшла вона апробацію у нас, чи ні. Хоча, як мені здається, досвід ізраїльтян для нас був би корисним. Ізраїль — країна, яка за площею приблизно дорівнює території Київської області. Але тим не менш у них на фоні постійних терористичних небезпек продовжується стале буття, працюють підприємства, освітні заклади і все інше.

Тому, думаю, нам варто досліджувати цей досвід ретельніше і виходити з наступних міркувань: війна завтра не завершиться. Ворог в осяжній перспективі навряд чи відмовиться від тактики ракетно-дронових ударів. Тому нам треба адаптуватися під ці реалії і бути більш гнучкими, — пояснює Владислав Селезньов.

Для довідки: Київська агломерація — скупчення населених пунктів (переважно міст), які обʼєднані в єдине ціле економічними, трудовими, соціальними та культурними зв'язками.

Наразі столична агломерація є найбільшою в Україні, а за чисельністю населення становить близько 10% від всієї кількості громадян країни. Вона включає столицю та її передмістя (так звані міста-супутники) – Бровари, Бориспіль, Васильків, Вишгород, Вишневе, Боярку, Обухів, Ірпінь і Бучу.

При цьому міста Фастів і Біла Церква, які розташовані від Києва на відстані понад 60 кілометрів і не мають із ним спільних меж, також відносяться окремими урбаністами до столичної агломерації.

Як повідомлялось, в Україні 17 вересня оголосили досить "дивну" повітряну тривогу через загрозу атаки безпілотників. По інформації моніторингових каналів, небезпека існувала для Львівської та Івано-Франківської областей, що і викликало в українців подив.

Також "Телеграф" писав, що у Києві повітряні тривоги час від часу продовжують створювати суттєве навантаження на громадський транспорт. Особливо це помітно тоді, коли росіяни переходять до ранкових ракетних атак. Наприклад, черговий транспортний колапс у годину пік вранці стався в столичній підземці 6 вересня.