Як святкували Водохреще на Київщині 100 років тому і які незвичайні були тоді обряди (фото)
- Автор
- Дата публікації
- Автор
![Водохреще у Києві 100 років тому](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428x240/3/5b/5f8a9c78-675a4e3d5e3d7077162cdec7d2d0a5b3.png?v=0246_1)
Люди вірили, що купання в ополонці "змиває гріхи" та очищає людину
Водохреще, або Йордан, завжди було важливим святом на Київщині, яке супроводжувалося численними обрядами та звичаями. Люди купалися у відкритих водоймах, оскільки цю традицію віряни пов'язували з оздоровленням і духовним очищенням від гріхів.
Крім цього, в ополонках купали хворих дітей, оскільки вірили, що йорданська вода зцілить їх. "Телеграф" та Telegram-канал "Київ, жива історія" розповідають про те, як на Київщині сто років тому святкували Водохреще.
Освячення води та стрілянина
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/0/d2/01cef02e-b974c3e838f85114b36bc15cb02d0d20.png?v=9943_1)
Після церковної служби віряни вирушали до річок для освячення води. Священик тричі занурював хрест у воду, після чого вона вважалася святою. Цей обряд часто супроводжувався пострілами в повітря, що символізують очищення від нечистої сили.
Вважається, що ця традиція сягає ще козацьких часів. З часом цей звичай поширився за межі Запорізької Січі. Є свідчення, що на початку ХХ століття в Київській області під час хрещення води в повітря стріляли селяни, а в Києві під час урочистої літургії на березі Дніпра влаштовували артилерійський салют.
Купання в ополонці
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/d/48/5d98f8c6-c10b0ded600301e84ede6d22c16fc48d.jpg?v=0052_1)
Традиція купання в крижаній воді на Водохреща існувала і 100 років тому. Священик Михайло Зубрицький згадував, що люди вірили в оздоровчу й духовну силу такого купання: "Коли рано освятиться на річці вода, миються люди й друляють одні інших у воду; хто більше у воді скупається, той здоровіший буде".
Святкові процесії та обряди
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/5/70/340d89a9-f5d8b1066d3fc929458de03e151d6705.png?v=0344_1)
На Водохреще влаштовували урочисті процесії до водойм. Попереду несли хоругви, співали пісні, а молодь тримала голубів, яких випускали під час освячення води, символізуючи Святого Духа.
Деякі обряди включали вирізання хреста з льоду, який обливали буряковим соком для додання червоного кольору, і прикрашали його хвойними гілками.
На освячення води збиралося багато вірян, які йшли до водойми урочистою ходою. Там священик після молитви тричі опускав срібний хрест у воду, після чого вона вважалася освяченою.
Зміни у традиціях протягом часу
![](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/6/d9/08f0eb02-0979542ab6619a888392fd12c9f53d96.png?v=0411_1)
У радянські часи релігійні свята були під забороною, що вплинуло на практику святкування Водохреща. Однак навіть тоді деякі українці продовжували традицію купання в ополонці, організовуючи такі заходи неофіційно.
Купання в ополонці набуло нової популярності вже в другій половині 1990-х. Сьогодні ж на Водохреще купання стало однією з найпоширеніших традицій в Україні. Вважається, що коли люди з головою пірнають в освячену воду у водоймі, вони "змивають із себе гріхи" й очищаються. Також цей обряд за церковними звичаями дарує людині здоров'я і благодать на цей рік.
Водночас для декого пірнання в ополонку в Україні просто гарна традиція, якої дотримуються і молоді люди.
Раніше "Телеграф" розповідав про те, як у 2025 році у Києві відзначали Хрещення Господнє обрядом купання в ополонці. Це третє та завершальне свято різдвяно-новорічного циклу після Дня Святого Миколая та Різдва.