Навіть якщо повністю відновити роботу ТЕЦ: які слабкі місця енергосистеми Києва

Стійкість енергосистеми Києва до атак противника залежить від того, наскільки добре інженерно та технічно захищено її об'єкти. Також вирішальну роль відіграє достатня кількість систем протиповітряної оборони (ППО) та боєприпасів до них.

Про це в бліцінтерв'ю "Телеграфу" розповів директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі "Психея", експерт з енергетики Геннадій Рябцев. Він зауважив, що відновлення зруйнованих росіянами раніше складових столичної енергосистеми проходить в умовах дефіциту фінансових ресурсів та часу.

Детальніше читайте в матеріалі "Телеграфа": Київ без цього не виживе. Що треба столиці для того, щоб в людей було світло

За словами фахівця, енергосистема столиці в будь-якому разі залишається вразливою перед ударами ворога. Адже наразі не відомо, наскільки її елементи фізично захищені від загроз.

"Вразливість системи визначається не лише здатністю працювати в умовах дефіциту ресурсів, а й наявністю та ефективністю активного й інженерно-технічного захисту. Навіть якщо повністю відновити роботу великих теплоелектроцентралей в Києві — ніхто не гарантує їхнього захисту від масованих ударів, які Російська Федерація завдаватиме впродовж усієї війни", — зазначив Рябцев.

Він підкреслив, що в цій ситуації на перший план виходить захист важливих об'єктів від засобів повітряного нападу ворога. Не менш важливим є й система ППО в столичному регіоні.

Раніше "Телеграф" розповідав, що Геннадій Рябцев пояснив, що значить вислів "енергетичне кільце" Києва та як воно функціонує.