Загадкові історичні вбивства: чи можуть вони змінити історію

Читать на русском
Автор
Загадкові історичні вбивства: чи можуть вони змінити історію

Стара добра Європа майже століття не знала великих воєнних конфліктів, однак комусь це стало невигідно

Нещодавно у видавництві "Віхола" вийшла книга постійного автора сайту "Телеграф" журналіста і популяризатора історії Сергія Махуна "У тенетах загадкових історичних убивств. Від Генріха IV до Бандери та Кеннеді". Одразу після широкомасштабного вторгнення росіян в Україну Сергій пішов служити в ЗСУ. І хоча він звільнився з армійських лав за віком – продовжує "воювати" пером.

Певно, згадану книгу можна розглядати як одну із битв на полі інформаційної війни. У старі й недобрі радянські часи нам нав’язували думку, що особистість у історії не грає якоїсь помітної ролі. Головне – маси. А коли так, то ті чи інші кроки видатних історичних особистостей, зокрема і їхні досягнення й помилки, можна списати на ті самі маси.

Наприклад, так можна списувати прорахунки Йосипа Сталіна на початку т. зв. Великої Вітчизняної, чи масові репресії, які творилися ним і його оточенням. Або на це ж можна списувати й нинішні криваві діяння Володимира Путіна. Сказати: так вимагала чи вимагає історія. Але чи вимагала?

Все ж від діянь особи, яка стала історичною, опинилася на вершині влади, чимало залежить. Не дивно, що багатьох історичних осіб намагалися прибрати, позбавити влади. І часто робили це з допомогою вбивств. У певному сенсі ці вбивства змінювали історію.

книга Сергія Махуна У тенетах загадкових історичних убивств Від Генріха IV до Бандери та Кеннеді
Книга Сергія Махуна "У тенетах загадкових історичних убивств. Від Генріха IV до Бандери та Кеннеді"

У книзі перед нашими очима проходить низка загадкових історичних вбивств, починаючи від французького короля Генріха IV й закінчуючи президентом США Джоном Кеннеді. Важливо, що автор не просто розповідає про резонансні смерті, а й намагається розібратися, чому вони сталися, подати портрет епохи, в якій жили його герої.

Як змінило історію вбивство Франца Фердинанда

Особливо мені впала в око розповідь про вбивство австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружини герцогині Софії Хотек. Саме це вбивство дало старт Першій світовій війні, яка кардинально змінила Європу, а потім мала продовження у ще більш кривавій Другій світовій. Відомо, що вбивцею був сербський терорист Гаврило Принцип. Але хто стояв за кулісами цього вбивства? Хто був його справжнім замовником?

Вбивство у Сараєво. Зворотний бік обкладинки Petit Journal (Париж, Франція) від 12 липня 1914 року
Вбивство у Сараєво. Зворотний бік обкладинки "Petit Journal" (Париж, Франція) від 12 липня 1914 року

Тодішній Сербії це вбивство, за великим рахунком, не було потрібним. Щобільше – такий терористичний акт міг їй серйозно зашкодити. Що, власне, й сталося.

Автор звертає увагу, що Франц Фердинанд, як наступник австрійського і угорського престолів, збирався реформувати Австро-Угорську імперію, перетворити її у своєрідні "Сполучені штати Центральної Європи". Ця реформа давала б можливість слов’янським народам (у т. ч. й українцям), які становили основну частину населення імперії, отримати широкі політичні, економічні й культурні права. Це не всім подобалося в цій державі, зокрема угорській еліті, під владою якої перебувала значна частина слов’ян.

Показово, що прем’єр-міністр Угорського королівства, граф Іштван Тиса після вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда сказав: "Така була воля Божа, а Господу Богу ми маємо бути вдячні за все". Будемо вважати, що це просто заява істинного християнина.

Автор також припускає, що до вбивства спадкоємця австрійського престолу могла бути причетною і Росія. Ця імперська держава давно втручалася в справи на Балканах. Тому не виключено, що вона хотіла "погріти руки" в тій бучі, яка б зчинилася після вбивства Франца Фердинанда в цьому регіоні.

Не будемо ворожити, що було б, якби не сталося вбивства Франца Фердинанда, чи збереглася б Австро-Угорська держава, чи була б вона реформована. Це вже питання альтернативної історії. Але однозначно це вбивство підштовхнуло до загибелі стару добру Європу, яка майже століття не знала великих воєнних конфліктів і жила відносно мирно, динамічно розвиваючи економіку, науку, культуру.

Мало це вбивство стосунок і до долі українців. Адже Перша світова війна, за великим рахунком, вивела їх на широку політичну арену. Інша річ, що це "виведення" коштувало українцям великої крові.

Українські історичні вбивства

Звертається автор і до резонансних вбивств відомих українських діячів. Тут маємо постаті Юрія Немирича і Симона Петлюри, Євгена Коновальця та Степана Бандери. І якщо три останні політики добре відомі багатьом нашим сучасникам, то ім’я Юрія Немирича мало хто знає. А шкода…

Перша шпальта україномовної газети Свобода (США) з некрологом Євгена Коновальця
Перша шпальта україномовної газети "Свобода" (США) з некрологом Євгена Коновальця

Юрій Немирич – один із провідних українських діячів за часів гетьманства Івана Виговського. Він належав до противників Московії та став одним з авторів відомого Гадяцького договору, за яким Україна вперше (!) в юридичному плані конституювала свою державність. Юрія Немирича вбила промосковськи налаштована козацька голота. На жаль, такої голоти в нашій історії вистачало. Вистачає й зараз – в умовах нинішньої війни з Росією. Одне "воїнство" Московського патріархату чого варте!

Показує автор і те, що вбивства Симона Петлюри, Євгена Коновальця та Степана Бандери – справа радянських спецслужб. Московські комуністи дуже боялися українського національного руху й намагалися обезголовити його.

А загалом було б добре написати книгу про історичні вбивства в нашій історії. Матеріалу тут достатньо – починаючи з давньоруських часів (від смертей князів Аскольда і Діра, Ігоря Рюриковича, Святослава Хороброго і Ярополка Святославовича, Бориса і Гліба) й закінчуючи недавніми часами (наприклад, вбивство В’ячеслава Чорновола чи дивні "самогубства" Юрія Кравченка та Георгія Кірпи).

Рецензію підготовлено за сприяння професора Національного університету "Острозька академія" Петра Кралюка