Не кожен кавун може бути херсонським
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (ІР) зареєстрував нове географічне зазначення для Херсонського кавуна. Цю назву носитимуть баштанні, які були вирощені на піщаних ґрунтах Таврійського регіону, що включає Скадовський, Херсонський та Каховський райони Херсонщини.
Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки. Зазначається, що кавун має інші характерні критерії.
"Херсонський кавун характеризується високим рівнем цукру, щільним мʼякушем. Шкірка кавуна — зелена з блідо-зеленими смужками, мʼякуш — від рожевого до насичено червоного. Такий кавун надзвичайно хрусткий і смачний", — йдеться у повідомленні.
Заявку на реєстрацію подала ГО "Асоціація виробників кавуна херсонського" незадовго до початку російського вторгнення.
"Те, що Херсонський кавун нарешті отримав географічну вказівку – дуже символічно і по-справжньому дає надію", — сказала глава IP офісу Олена Орлюк.
За її словами, всі вже побачили, що росіяни наражають Херсонську область на постійні обстріли та крадуть українську спадщину, як це сталося з Мелітопольською черешнею. Орлюк висловила сподівання, що після деокупації насолодитись херсонським кавуном зможе не лише Україна, а й увесь світ.
Як відомо, географічне ззначення — це назва місця, з якого походить товар з певними властивостями або репутацією. До таких належать, наприклад, "Мелітопольська черешня", "Кролевецькі рушники", "Петриківський розпис", "Закарпатське вино", "Гуцульська бриндзя".
На сьогодні до Державного реєстру України географічних вказівок внесено відомості про 3133 ГЗ. Безпосередньо за національною процедурою зареєстровано 37 об’єктів, серед яких 29 географічних вказівок виключно для товарів, що походять з України.
Як повідомлялося раніше, кавун на українському ринку подешевшав до мінімального показника за останні 3 роки. Проте нині ціна почала зростати, і на це є певні причини.