"Рязанський цукор": що значить цей вираз та до чого тут теракт в Підмосков'ї

Після того, як два тижні тому іноземні посольства попередили про велику загрозу теракту в Москві, він дійсно стався – але в ТРЦ "Крокус Сіті Холл" у Підмосков'ї. Відразу ж у коментарях в соціальних мережах, заявах офіційних осіб та висновках експертів активно почав з'являтися вислів "рязанський цукор".

"Телеграф" розбирався в тому, що означає це висловлювання та звідки воно з'явилося.

"Рязанський цукор" – загальна назва терактів, здійснених у Росії у період з 4 по 16 вересня 1999 року, перед виборами президента РФ та фактично перед початком Другої чеченської війни. Тоді вибухнули жилі багатоповерхівки у містах Буйнакськ, Волгодонськ та Москва, а в результаті терактів загинуло щонайменше 307 росіян, а понад 1700 осіб дістали поранення.

Тоді у терактах звинуватили ісламських екстремістів (навіть не чеченців), а самі вибухи фактично дали російському диктатору Володимиру Путіну, тоді – російському прем'єру можливість виграти президентські вибори на хвилі "народного гніву". Трохи пізніше ці ж вибухи дозволили російському уряду почати дегуманізацію Чечні в очах російських громадян та зрештою ініціювати Другу чеченську, внаслідок якої територія ЧРІ була окупована, а більшість законних керівників республіки фізично ліквідована.

Сама назва виникла вперше у якості своєрідного інтернет-мема. 23 вересня 1999 року в підвалі житлової будівлі в Рязані знайшли кілька мішків із написом "Сахар", які перемістили туди невідомі. Міліціонери вирішили перевірити, що насправді знаходиться у мішках. Результат шокував – замість сахару там був гексоген, вибухівка, кількості якої вистачило б, щоб зруйнувати будинок повністю.

Екстремісти ні до чого?

Хоча в Росії заявили, що винні нібито ісламські екстремісти з терористичної організації "Ісламський інститут "Кавказ"", пізніше на Заході історик Юрій Фельштинський та колишній співробітник Федеральної служби безпеки РФ Олександр Литвиненко заявили, що насправді вибухи організували російські спецслужби. Зокрема за твердженнями Литвиненка, якого пізніше отруїли в Британії полонієм російські агенти, план терактів розробляв безпосередньо тодішній директор ФСБ Микола Патрушев (зараз – секретар Ради нацбезпеки Росії) за участі Путіна. Контролером та куратором операції нібито був віцеадмірал Герман Угрюмов, який невдовзі після вибухів помер "від серцевого нападу".

Окрім цього, під час одного засідання Державної думи РФ спікер оголосив про теракт у Волгодонську раніше, ніж той насправді стався. На це звернув увагу нині покійний Володимир Жириновський, але йому не дали виступити. Також в інтернеті деякий час була популярною версією, що терорист Ігор Стрєлков-Гіркін дуже схожий на фоторобот одного зі звинувачених у підриві багатоповерхівок у 1999 році.

В цієї версії багато прихильників на Заході. Зокрема, вважається, що без вибухів Путін не виграв би президентські вибори – на той момент він був, умовно кажучи, "ноунеймом" та програвав таким "важковаговикам" російської політики як Лужков, або Євген Примаков. До вибухів його рейтинг не перевищував 10%, тоді як після них він виріс до 80%.

Щобільше, у 2002 році під час соцопитування росіян щодо можливої причетності ФСБ до терактів 1999 року сумарно 43% респондентів відповіли, що припускають такий варіант, або впевнені в ньому. А генерал Олександр Лебедь, який загинув за загадкових обставин нібито під час авіакатастрофи у 2002 році, під час тих подій відкрито звинуватив у змові Кремль та одного з "непримиренних" чеченських лідерів Шаміля Басаєва, який, за його словами, був за часів СРСР інформатором Комітету державної безпеки СРСР, предка ФСБ.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" повідомляв про те, що перед виступом гурту "Пікнік" у підмосковному "Crocus City Hall" 22 березня сталася масштабна стрілянина. В Україні вже прокоментували теракт, заявивши, що наша держава не має жодного відношення до стрілянини та пожежі, але те, що відбулося цілком може бути навмисною провокацією Путіна.