Вибори до Європарламенту: що буде з другом України фон дер Ляєн та чого нам чекати

З 6 по 9 червня близько 370 мільйонів жителів країн Європейського Союзу обиратимуть 720 євродепутатів — членів Європейського парламенту (ЄП).

Варто зрозуміти, що керівництво Європейського союзу — це одразу чотири основні інституції, які мають різні функції та повноваження: Європейська комісія, Європейська рада, Рада ЄС та, власне, Європейський парламент.

Часто українці та навіть самі європейці некоректно розуміють, за що відповідає кожен із них. Про це йдеться у матеріалі "Телеграфу" "Вибори до Європарламенту: чи є загроза для України? Кілька речей, які нам треба знати".

Європейський парламент — єдина виборна структура в ЄС, що має представляти інтереси громадян. Але часто ЄП називають єдиним у світі парламентом без влади. Адже, до прикладу, євродепутати не можуть пропонувати нові закони. Таке право має Європейська комісія як найвпливовіший орган виконавчої влади в Союзі за прикладом Кабінету міністрів в Україні.

Проте Європарламент разом з Радою ЄС (представленою міністрами 27 держав-членів з того чи іншого питання) відповідають за внесення змін до запропонованих комісією законопроєктів і їхнє подальше прийняття в разі погодження. Ухвалений закон у сферах від сільського господарства до оборони стає обов’язковим для застосування у всіх країнах-членах.

За відсутності порозуміння між парламентом і Радою щодо певного законодавчого акту, він ухвалений не буде.

Додатково парламент затверджує бюджет ЄС і контролює, як витрачаються гроші. Однак розробка плану бюджету — справа Європейської комісії.

Як роз’яснює Центр стратегічних і міжнародних досліджень: попри те, що країни-члени ЄС грають головну роль у зовнішній політиці та політиці безпеки, Європарламент має значний вплив через свої бюджетні повноваження (зокрема, фінансування країн, які готові до вступу), роль співзаконодавця та повноваження затверджувати нових членів ЄС.

Найголовніший важіль, який має Європейський парламент — це затвердження голови Європейської комісії за пропозицією Європейської ради (що складається з президентів або прем’єр-міністрів країн-членів), а також затвердження сформованого складу комісії. Мова про 27 комісарів — по одному від країни ЄС. Кожен комісар відповідає за конкретні сектори, наприклад, добросусідства і розширення, торгівлі, юстиції тощо. Спільно єврокомісари напрацьовують проєкти законів.

Новий склад єврокомісарів у наступні п’ять років керуватиме такими політичними пріоритетами, як зміцнення європейської оборони, розширення ЄС в контексті шляху до членства України, Молдови та Західних Балкан, а також міграційна політика.

Нині президенткою Єврокомісії є Урсула фон дер Ляєн, яка представляє Європейську народну партію (ЄНП). Чи збереже політикиня, відома непохитною підтримкою України, свою посаду? Залежатиме одразу від двох факторів.

По-перше, їй потрібно заручитися підтримкою більшості з 27 лідерів ЄС під час зустрічі Європейської ради наприкінці червня. По-друге, вона повинна отримати принаймні 361 із 720 голосів від новобраних євродепутатів. Останнє залежатиме від показників ЄНП на виборах та підтримки Урсули фон дер Ляєн всередині групи, адже є ознаки, що з останнім все не так однозначно.

Щоб отримати більшість, фон дер Ляєн потрібно буде запропонувати якісь вигоди й іншим великим центристським групам – соціалістам і лібералам.

У контексті шляху України до ЄС Європейська комісія відповідальна за скринінг нашого законодавства на відповідність вимогам, який демонструє досягнення та недопрацювання. Після офіційного початку переговорів Україна-ЄС через міжурядову конференцію, яку можуть провести вже наприкінці червня, ми поступово просуватимемося за 35 переговорними главами, об’єднаними в шість кластерів (acquis ЄС). Переговори триватимуть до тих пір, поки не будуть закриті всі глави.

Формування нового складу Єврокомісії відбуватиметься приблизно в листопаді 2024 року, й якщо фон дер Ляєн залишиться у руля — це однозначно гарна новина для Києва.

Якщо не Урсула, то хто? Серед інших потенційних кандидатур на пост глав ЄК у ЗМІ лунають імена колишнього прем’єр-міністра Італії та голови Європейського центрального банку Маріо Драґі, президента Румунії Клауса Йоганніса, директорки Міжнародного валютного фонду Крісталіни Георгієвої та президентки Європарламенту 2019-2024 років Роберти Мецоли.

Нагадаємо, раніше в коментарі "Телеграфу" посол ЄС в Україні Катаріна Матернова розповіла, що відділяє Київ від офіційного початку переговорів з Євросоюзом.