У Маска вийшло: людина з чипом у голові керує комп'ютерною мишею силою думки
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 760
Цей чип було вживлено пацієнту наприкінці січня 2024 року
У науці, схоже, стався справжній прорив. Так, перший пацієнт з імплантом компанії Ілона Маска Neuralink зміг керувати комп'ютерною мишею за допомогою сили думки.
За інформацією Reuters, посилаючись на слова Маска, пацієнт від моменту вживлення чипа, повністю одужав та показав гарний прогрес. Відтепер, йому ніщо не заважає без особливих проблем керувати комп’ютерною мишкою лише завдяки силі думки.
Окрім того, Маск додав, що наразі Neuralink намагається протестувати натискання кнопки миші. Видання наголошує на тому, що намагалося дізнатися в Neuralink додаткові подробиці щодо цього відкриття у сфері науки, але поки відповіді не отримало.
Коли сталося вживлення чипа в мозок
Зазначимо, що Neuralink вперше успішно вживила чип у людський мозок 28 січня 2024 року. За словами бізнесмена, перші отримані дані про роботу пристрою показують перспективні результати та сплеск імпульсів нейронів. Зі слів Маска, новий пристрій Neuralink називається Telepathy. Він дає власнику можливість керувати смартфоном або комп'ютером за допомогою сили думки. В першу чергу його було створено для людей, які втратили можливість використовувати кінцівки.
Додамо, компанія Маска отримала дозвіл на проведення цих досліджень в травні 2023 року. Тоді у Neuralink заявили, що це дозволило почати шестирічне дослідження, під час якого робот використовується для хірургічного введення 64 "гнучких ниток", тонших за людську волосину, до мозку. Ці "нитки" дозволяють її експериментальному імплантату, що живиться від батареї, яку можна заряджати бездротовим способом, записувати та передавати сигнали мозку по бездротовому зв'язку у програму, яка розшифровує, як людина має намір рухатися.
Це вже не перше вживлення чипа компанії Маска. До цього вона імплантувала свою технологію у голову свині, а через трохи більше ніж 19 місяців після цього — мавпі.
Раніше "Телеграф" розповідав про те, що вчені вперше надрукували живу тканину мозку на принтері. Водночас вона поводиться так само як справжня і навіть здатна рости.