В Антарктиці знайшли африканське "вухо": яке відкриття зробили українські вчені (фото)

Читать на русском
Автор
Лишайники можуть жити десятиліттями Новина оновлена 30 липня 2024, 10:18
Лишайники можуть жити десятиліттями. Фото Колаж "Телеграфу"

Лишайники важливі для створення охоронної зони, проти цього — Росія та Китай

В національному Антарктичному науковому центрі не тільки спостерігають за пінгвінами. Вчені кілька експедицій поспіль вивчали "вуха". Це лишайник віслюкове вухо — умбілікарія. Як з'ясувалося, район "Вернадського" другий в антарктичному регіоні Аргентинських островів за розповсюдженням цих організмів.

Спільна наукова стаття українських та польських вчених вийшла у журналі Scientific Reports (Nature). Вчені методом генетичного аналізу з'ясували, що в регіоні навколо "Вернадського" зафіксовано сім видів лишайників.

Вперше вони виявили віслюкове вухо африканське та дуже рідкісне кабаняче. Ця знахідка свідчить, що віслюкове вухо африканське росте на 300 км південніше ніж вважали раніше. Щодо інших видів лишайників з'ясували ареали їхнього розповсюдження та деталі зростання. Вперше були створені мапи розповсюдження виявлених видів у морській Антарктиці загалом.

Віслюкове вухо кабаняче (U. aprina)
Віслюкове вухо кабаняче (U. aprina)/ Фото - Іван Парнікоза
Вухо африканське (Umbilicaria africana)
Вухо африканське (Umbilicaria africana)/ Фото - Іван Парнікоза

Відкриття українських вчених важливе, адже те як розповсюджуються види віслюкового вуха показує, яким чином змінюється клімат. Більш того, рідкісні види лишайників мають бути під охороною і дають додаткові аргументи для того, щоб створити біля "Вернадського" особливий район. Україна вже кілька років просуває створення біля станції району під особливою охороною, головні противники цього рішення Китай та РФ. Від НАНЦ працювали над дослідженням біологи Іван Парнікоза, Вікторія Іванець та Ганна Євчун.

Раніше "Телеграф" розповідав про нові температурні рекорди. З’ясувалося, що 22 липня став найспекотнішим днем за історію спостережень.