Вчені показали, як виглядає тронна зала стародавньої правительки в Перу (фото)

У Перу недавно виявили тронну залу, яка, як вважається, належала жінці-правителю. Хоча високе становище жінок у суспільстві в доколумбових культурах Латинської Америки не є чимось рідкісним, але ця знахідка є одним із ранніх вагомих доказів.

Тронний зал, який був знайдений в археологічному комплексі Паньямарка (Анкаш, Перу), має вік приблизно 1300 років. Про його знахідку детальніше писало видання ZME.

Знахідка належить до спадщини цивілізації Моче (чи мочика), яка існувала з 350 по 850 роки нашої ери. Письмових свідчень вона не залишила, проте археологи змогли знайти велику кількість розписів у храмах та похоронних комплексах, що дозволяє зробити деякі висновки про побут цього народу.

Тронний зал або "Зал уяви моче" є унікальною знахідкою, першою у своєму роді. Зокрема на одній із фресок можна помітити жінку, яка спілкується з істотою з рисами птаха та людини. На ще одній фресці її оточують чоловіки, які несуть її корону та інші речі.

Через відсутність писемності у цього народу, ми на жаль нічого не можемо сказати про те, ким була ця жінка чи бодай як її звали.

Сам комплекс був виявлений у 1950-х роках, а тронна зала вперше відкрита у вересні 2024 року. Проте роботи з розкопок продовжуються і практично щомісяця вчені повідомляють про знахідки нових фресок чи інших структур гігантського комплексу.

"Паньямарка була місцем безпрецедентної творчості. Здається, з кожним сезоном ця думка стає ще більш вірною", — сказала професорка Колумбійського університету Ліза Тревер.

Жінки традиційно відігравали важливу роль у житті доколумбових цивілізацій, а перші натяки на це належать до культури Караль (3000-1800 років до н.е.), яка також жила на території Перу. Знахідки включають скелети жінок з багатим похоронним інвентарем, що може говорити про їх високий статус.

Подібні знахідки також знаходили серед поховань культур Ольмеків, Паракас і Чавін, які теж жили до нашої ери. Однак саме вищезгадана знахідка культури Моче показує жінку не лише у ролі жриці, а й у ролі правительки.

Про Моче відомо те, що її представники займалися активним сільським господарством, оскільки створювали складні іригаційні системи. Також у них було розвинене виробництво кераміки та металургія, при цьому вони обробляли не лише мідь, а й срібло із золотом.

Серед культурних та релігійних практик у них були поширені людські жертвопринесення на додаток до складних обрядів. Ймовірно, що це було спрямоване на спроби викликати дощі у посушливі роки. Що спричинило їх зникнення, достеменно невідомо, проте вчені не виключають, що Моче занапастили саме кліматичні зміни.

Як повідомлялося раніше, на території Угорщини виявлено поховання, в якому знайшли останки жінки зі зброєю. Археологи вважають, що вона могла займатися військовою справою.