Збирати долари чи євро? На тлі рішень Трампа економіст дав поради українцям

Українські власники доларів минулого тижня з острахом дивилися у бік США. Нові мита Дональда Трампа налякали світові фондові біржі та обвалили ціни на американські активи, включаючи акції, долар та ринок облігацій.

Як торгова війна вплине на звичайних українців та їхні заощадження? Чи купляти євро та британські фунти? А що буде з цінами? "Телеграф" поговорив про це з економістом, координатором експертних груп Економічної експертної платформи Олегом Гетьманом.

Що буде з гривнею

Олег Гетьман заспокоює, що на тлі цієї значної фінансової кризи Україна виглядає як острівець стабільності у бурхливому океані.

"Ще у 2014-2015 роках наш банківський та фінансовий ринок були вичищені від усіх недоброчесних гравців. Зараз наш ринок надто стресостійкий (особливо внаслідок війни), щоб на це реагувати", — заспокоює Гетьман.

Щодо нашого фондового ринку — Україні байдужі будь-які кризи, адже у нас просто немає фондового ринку. Ми абсолютно стабільно виглядаємо на цьому фоні, каже експерт. Мовляв, все, що відбувається на світових фінансових напрямках нас майже не торкнеться

Гривня ж буде стабільною, заспокоює Гетьман. Станом на 1 квітня 2025 року наші золото-валютні резерви досягли 42,4 мільярда доларів. А це величезний запас і його достатньо, щоб тримати гривню стабільною ще кілька років.

"Курс буде залежати виключно від збалансованих рішень НБУ. Як ми бачимо останніми роками, він діє достатньо стримано і розумно. Тому він буде дуже поступово девальвувати гривню. На кінець року з поточних 41 вона може досягти 42 або 43 (тобто 43 грн за долар, — Ред.). Цільовий показник в бюджеті 45, але НБУ зазвичай не зважає на бюджетні показники. Нацбанк робить так, як він вважає за потрібне", — зауважує експерт.

Економіст також відзначив фактор великого напливу валюти, яку Україні надають міжнародні партнери грантами, кредитами, макрофінансуванням. Це перевищує наш негативний торговий баланс. Тому на фоні бурхливих подій в інших країнах гривня буде стабільною.

Що робити зі стосиками доларів (якщо вони у вас є)

За словами Гетьмана, наразі ніхто не вгадає, якою буде у майбутньому торгова пара євро-долар. Адже протягом останніх 20 років вона перебуває приблизно в однаковому діапазоні: чи один до одного, чи один до 1,10.

"Зараз євро посилюється, але все може змінитись. Якщо вже є бажання тримати заощадження саме в валюті, то краще тримати євро та долари у рівній пропорції 50 на 50", — каже Гетьман, зауважуючи, що тримання у валюті це лише просто збереження суми чи навіть поступова втрата.

Для того, щоб хоча б трохи примножувати заощадження — немає сенсу тримати їх у валюті.

"Є набагато цікавіші інструменти та на 100% гарантовані державою. Це ОВДП (облігації внутрішніх державних позик, — Ред.), валютні облігації, військові облігації в гривні. По них додатковий приріст 15,16 та 18 навіть відсотків річних без оподаткування. Тому, якщо наша інфляція близько 5-6% та якщо валюта рухається до 10% на рік, то за облігаціями можна примножити значно більше. Тому є сенс брати частину валюти, а частину тримати в облігаціях", — радить Гетьман.

Торгова війна Трампа принесе Україні бонуси

У ситуації зі введенням мит США проти Європи та Китаю (і відповідями країн) Україна не сильно постраждає (зазначимо, напередодні Трамп оголосив про паузу у введенні мит для всіх, крім Китаю). Хоча ми теж потрапили під "гарячу руку" Штатів — мита для України тепер складатимуть 10% (ЄС — 20%, Китай — 104%).

"Ця торгова війна розв'язана між найбільшими економіками. Відповідно, ці країни і постраждають найбільше. Першою постраждає Америка, бо вона веде цю торгову війну майже з усіма країнами світу. На другому місці серед постраждалих буде Китай, бо проти нього введені найбільші мита і в Пекіну найбільша торгівля з Америкою. Трохи менше страждатимуть інші країни. Україні це все майже без різниці, тому що в Америку ми постачаємо товарів на близько 800 млн на рік. Це крихітні суми. Абсолютна більшість цих експортованих частин вже була обкладена митами й раніше. Мова про метали, на них була вже ставка 25%. Тому ця крихітна ставка на наші товари, що ми експортуємо до Америки, це взагалі для нас дрібниця", — каже Гетьман.

Кабінет міністрів України вирішив не вводити додаткові мита на американські товари, яких нам постачається на 3 млрд доларів на рік. Тому ніяких здорожчань не буде.

Є навіть позитивний ефект для України. Через торгові війни великих країн сповільнюються економіки. За таких умов завжди падають ціни на нафту і газ.

"Вони (економіки, — Ред.) починають занурюватися в рецесію. І завжди, коли економіки сповільнюються, падає ціна на енергоносії, на нафту і газ. Це вже відбувається. Brent спустився з 73 доларів за барель до 60 доларів за барель. А російський Urals спустився із приблизно 60 доларів за барель до 50 доларів за барель. А 45 доларів — це собівартість російської нафти. І від нафти Росія отримує близько 30% доходів федерального бюджету. Це майже всі кошти, які вони направляють на фінансування війни", — каже Гетьман.

Якщо така ситуація буде зберігатись довго і російський Urals коштуватиме близько 50 доларів за барель чи 45 доларів за барель (що є собівартістю), то не буде 30-відсоткових надходжень до російського бюджету. Кошти на війну Кремлю потрібно буде суттєво скорочувати або друкувати рублі, що призведе до гіперінфляції і погіршення економіки.

Окрім цього, має опуститися ціна на бензин на українських АЗС.

"Протягом двох тижнів ми це побачимо — як тільки нова дешева нафта прийде на нафтопереробні заводи й цей бензин вже потрапить до нас", — прогнозує Гетьман.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що адміністрація Трампа поки не планує поступок у плані тарифів.