Люди Путіна відбирають компанії в Росії навіть в іноземців: що означає нова хвиля реприватизації

У 2022-2023 роках в Росії було реприватизовано компаній на суму близько 1 трильйони рублів, а у 2024 році ця цифра сягнула 2,5 трильйона рублів — близько 6% федерального бюджету. Про це журналісти "Телеграфу" дізналися на презентації дослідження "Реприватизація в Росії та зняття санкцій. Чи спрацює нова гра Путіна?".

Як зазначає кандидатка економічних наук Ольга Іванюк, процес реприватизації в Росії триває вже кілька років, але з 2022 року набув системного характеру. Кремль не просто повертає підприємства у держвласність, а вибірково тисне на бізнес для контролю над економічними процесами.

"Якщо раніше реприватизація стосувалася насамперед оборонної промисловості, то зараз вона поширюється на логістику, експорт, аграрний сектор", — додає експертка.

Це стосується не тільки опозиційних підприємців, а й іноземних компаній, які раніше також вважали, що можуть домовитися.

"Будь-яка компанія, що має закордонний капітал, у Росії перебуває під ризиком експропріації (примусове позбавлення власності — Ред.), — пояснює кандидатка економічних наук. — Достатньо лише рішення влади про "стратегічну важливість" активу чи звинувачення у зв’язках із недружніми країнами".

Водночас як свідчать останні рішення Кремля, інвесторів більше не поділяють на "дружніх" і "недружніх". За даними дослідження, у 2023-2024 роках під реприватизацію потрапили сотні компаній із європейським, американським та азійським капіталом. Під загрозою опинилися навіть компанії з ОАЕ, Туреччини, Індії, Китаю та інших країн, які офіційно не підтримують санкцій проти РФ.

Значну роль у процесі починають відігравати силові структури, зокрема ФСБ. Саме вони визначають, які компанії мають стратегічне значення для РФ і можуть бути "передані" до контрольованих Кремлем структур.

Найбільше активів отримують компанії, наближені до Володимира Путіна: Сергій Чемезов, брати Ротенберги, Сергій Кірієнко, родина Патрушевих, особи пов’язані з Кадировим.

Причому методи захоплення відрізняються. До прикладу "Ростех" отримав активи указами Путіна, "Росхім" нібито "викуповує" підприємства, щоб створити ілюзію легальної передачі. Окремі компанії самостійно "віддають" активи силовим структурам, щоб уникнути переслідувань.

Як наголошує Ольга Іванюк, ці процеси роблять російський ринок дедалі менш привабливим для іноземних інвесторів. Така непередбачуваність дій влади створюють ризики, які навіть великі корпорації не готові брати на себе. Інвестори вже намагаються вивести активи, доки ще є така можливість. Хоча для самої Росії це лише прискорює економічну ізоляцію та подальший відплив капіталу.

Водночас мова не йде про бізнес у сфері роздрібної торгівлі. На жаль, європейський та американський мас-маркет (одяг, косметика тощо), продовжить повертатися на російський ринок, підсумовує кандидатка економічних наук.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що фахівці Фонду державного майна України (ФДМУ) активно працюють над підготовкою до приватизації підприємства "Вінницяпобутхім", яке виробляє товари побутової хімії та дитячої косметики під відомими брендами "Вухатий нянь", "Sarma", "Лотос".