Так боялись, що позбулись: які українські слова в СРСР викинули зі словників

Радянські часи відомі не тільки дефіцитами чи дивними стереотипами, а й жорстокою цензурою та заборонами. Вони не оминули й українську мову, яку в СРСР будь-що хотіли наблизити до російської.

Так, за словами філолога Андрія Шимановського, утворилась політика лінгвоциду, про що він розповів на YouTube. Андрій наголошує, що в українській та білоруській мовах переробили автентичні слова і робили їх схожими на російські.

Тобто лексеми ближчі до російських зберігали, а менш схожі — виключати зі словників.

Які слова стерли в СРСР:

• ядовитий — трутизний, трутний або уїдливий
• яд — отруя, трутизна, трійло
• реакція — віддія
• осад (осадок) — гуща, хвус, зціпи
• спирт нашатирний — смородець
• спирт етиловий — винець, винний
• спиртовий — винцевий
• олово — цина або цінь
• емульсія — бовтанка або бовтачка
• екстракт — витяг, витяжка
• щипці — щемки
• штатив — стояк або підставка
• шкала — поділкування
• фермент — шумило або квасило
• практикант — вправник, ужитковець
• ярлик — наличка
• оптимізація — унайкращення
• персонал — особосклад
• оператор — виконувач
• подряпина — дряпка
• коробка — шабатурка, покривець
• фільтр — цідило
• тип — зразок
• станція — станиця
• терміновий — нагальний
• термін — реченець, тобто сучасний "дедлайн"
• насос — смок

Шимановський додає, що є дуже багато забутих слів. Так, "руйновище" перетворилося на "розвалюху", на "дрібняки" почали казати "дрібні гроші". Слова "ляпавиця", "сльота" та "хляпавка" замінили на "слякоть", а "безрух" став "застоєм". "Закутень" перетворився на "глухе місце", як у російській мові "глухое место".

Раніше "Телеграф" розповідав, як в СРСР поєднувались копійчані зарплати та дорогі авто.