Осуд, оголошення в газетах і не тільки: чому розлучення в СРСР було 9 колами пекла

На початку існування СРСР процедура розірвання шлюбу була доволі простою. Проте з часом влада почала активно втручатися у сімейні справи громадян. Розлучення перетворилося на складний і дорогий процес, який супроводжувався публічним осудом.

У перші роки радянської влади сімейна політика була напрочуд прогресивною. Жінки отримали рівні права з чоловіками, могли залишати своє прізвище після одруження та вільно розпоряджатися власними доходами. Розлучитися було так само легко, як і одружитися.

Однак у 1930-х роках ситуація кардинально змінилася. Держава взяла курс на зміцнення інституту сім'ї. Розлучення перетворилося на справжнє випробування для подружжя. Процедура містила допити в прокуратурі та обов'язкове оголошення в місцевій газеті про намір розірвати шлюб.

Указ Сталіна у 1944 році остаточно ускладнив процес розлучення. З того часу шлюб можна було розірвати лише через суд з детальним обґрунтуванням причин. Суд першої інстанції мав докласти зусиль для примирення подружжя. Якщо це не вдавалося, справа передавалася до вищої інстанції.

Розлучення стало не лише юридичною, а й моральною проблемою. Суспільство засуджувало тих, хто наважувався розірвати шлюб. Це могло коштувати людині роботи та репутації. Парткоми та профспілки активно втручалися в сімейні справи, намагаючись "врятувати" шлюб за будь-яку ціну.

Фінансовий аспект також відігравав значну роль. Вартість розлучення була надзвичайно високою. У 1936 році вона становила 100-200 рублів, а в 1944 році зросла до 500-2000 рублів. Для порівняння, середня зарплата в той час складала близько 700 рублів.

Обов'язкове оголошення в газеті про намір розлучитися було ще одним випробуванням. Усі подробиці сімейного конфлікту ставали надбанням громадськості. Це мало стримувати охочих розлучитися, адже не кожен був готовий публічно розповідати про проблеми в родині.

Ситуація почала змінюватися лише в середині 1960-х років. У грудні 1965 року вийшов указ, який спростив процедуру розлучення. Прокуратура більше не займалася цими справами, а публікації в газетах перестали бути обов'язковими.

Наслідки не забарилися — кількість розлучень різко зросла. За один рік їхня кількість збільшилася вдвічі: з 360 тисяч у 1965 році до 646 тисяч у 1966 році. Проте експерти вважають, що це не означало масового розпаду сімей. Багато пар, які фактично жили окремо, нарешті отримали можливість оформити розлучення офіційно.

Раніше "Телеграф" повідомляв, які іграшки часів СРСР виявилися скопійованими із західних. Серед них є і культова матрьошка.