Чому в СРСР не можна було укласти шлюб з іноземцем і як за це карали

Читать на русском
Автор
Заміж за іноземця Новина оновлена 16 жовтня 2024, 18:20
Заміж за іноземця. Фото Колаж "Телеграфу"

Щоб одружитися з іноземцем було відмовитися від радянського громадянства

У повоєнному Радянському Союзі існувала сувора заборона на шлюби з громадянами інших країн. Цей закон, прийнятий 15 лютого 1947 року, мав офіційну назву "Про заборону шлюбів між громадянами СРСР та іноземцями".

Влада пояснювала це турботою про радянських жінок, яких нібито намагалися захистити від "згубного" впливу Заходу. Проте справжні причини були зовсім іншими.

Справжні мотиви заборони

Насправді радянське керівництво непокоїлося через велику кількість громадян, які не повернулися на батьківщину після війни. За різними оцінками, від 500 тисяч до 2 мільйонів людей, вивезених на примусові роботи до Німеччини, вирішили залишитися за кордоном після перемоги. Уряд СРСР побоювався подальшого "витоку" населення і вирішив жорстко обмежити контакти з іноземцями.

Наслідки романтичних стосунків з громадянами інших країн були вкрай суворими. Навіть спроба підтримувати зв'язок з коханим іноземцем після його від'їзду могла призвести до звинувачень у шпигунстві. Єдиним шляхом одружитися з іноземцем було відмовитися від радянського громадянства, а це прирівнювалося до зради батьківщині.

Покарання за кохання

Зазвичай жінок, які наважувалися на стосунки з іноземцями, засуджували за горезвісною 58-ю статтею ("контрреволюційна діяльність", "зрада батьківщині"). Це фактично ставило на них тавро зрадниць батьківщини і перекреслювало все подальше життя.

Ситуація дещо змінилася після смерті Сталіна. Закон про заборону шлюбів з іноземцями скасували у 1969 році, але переслідування тривали. Тепер вони набули форми громадського осуду, звільнень з роботи, розборів на партійних зборах.

Від заборони до еміграції

Навіть після скасування закону одруження з іноземцем залишалося складною процедурою. Потрібно було отримати спеціальний дозвіл і зібрати величезну кількість документів. Цим користувався КДБ, вербуючи агентів для роботи за кордоном.

Попри всі перешкоди, кількість міжнародних шлюбів поступово зростала. Якщо за часів Сталіна це були лише поодинокі випадки, то в 1970-х рахунок пішов на тисячі. Справжній бум "шлюбної еміграції" почався у 1980-х роках — десятки тисяч радянських громадян одружувалися з іноземцями. Лише до США наприкінці ХХ століття виїхало понад 75 тисяч наречених з країн колишнього СРСР.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, чому в СРСР танцювали повільні танці на "піонерській відстані". Явище віддзеркалювало тогочасні суспільні норми.