"Податок на яйця": чому в СРСР змушували платити за бездітність

У СРСР існувало багато дивних законів та стереотипів, не виключенням став і податок на бездітність. Так, в радянські часи холостяки та бездітні люди старше 20 років мали виплачувати у держбюджет додаткові кошти.

"Телеграф" розповість, скільки становив податок на бездітність в СРСР і як його ще називали.

У радянські часи неодружені та бездітні люди старше 20 років мали сплачувати податок у 6% від зарплатні щомісяця, десь 6-9 рублів на той час. Цю виплату у народі прозвали "податок на яйця".

Водночас, якщо зарплатня становила менше ніж 70 карбованців податок не стягувався. Від нього людина могла звільнитись після народження або встановлення дитини. При цьому, якщо єдина дитина у сім'ї загинула, то податок починався стягуватись знову, теж стосувалось набуття повноліття.

Тобто, якщо жінка народила у 20 років і вже у 38 її дитині виповнюється 18 років, і молодших дітей у сім'ї немає, то подружжя буде сплачувати податок на бездітність. Адже він стягувався з чоловіків від 20 до 50 років, а з жінок від 20 до 45 років.

Також в 1949 році для жителів селищ розмір податку було збільшено. Тому ті, хто не мав дітей, платили 150 рублів на рік, а ті, у кого був лише один спадкоємець – 50 рублів, за двох дітей сума зменшувалася до 25 рублів.

При цьому, на думку кількох політологів, "податок на яйця" не мав на меті підвищити народжуваність, це просто був один зі шляхів отримання додаткових коштів до бюджету.

Водночас за несплату податку стягувалась додаткова пеня та утворювався борг, який примушували погасити. Також студенти та певні категорії громадян мали пільги на сплату "податку на яйця".

Раніше "Телеграф" розповідав, навіщо в СРСР зробили понеділок першим днем ​​тижня.