Його збудували з другого разу та використовували не лише для тренувань: який вигляд раніше мав Палац спорту у Харкові

У Харкові є багато спортивних об’єктів. Раніше ми розповідали історію стадіону "Металіст", а тепер згадаємо Палац спорту. Це була найбільша крита спортивна споруда Харкова.

Історія Палацу спорту розпочалася ще у 30-х роках XX століття, коли на його місці планувалося зведення великого спортивного комплексу – "Республіканського стадіону імені Петровського". Проте після перенесення столиці УРСР до Києва 1934 року будівництво згорнули, залишивши лише розпочаті земляні роботи. До проєкта спортивного комплексу у цьому районі повернулися у 60-х роках, і в результаті було закладено Палац спорту.

Будівництво Палацу спорту було непростим. Спочатку він замислювався як міський об’єкт, проте через фінансові обмеження реалізація затягувалася. У пріоритеті було будівництво метрополітену. Однак у 70-х роках, коли стало відомо, що Москва прийме Олімпійські ігри 1980 року, будівництво спортивних об’єктів, зокрема Палацу спорту, отримало додаткове фінансування в рамках підготовки до Олімпіади.

Після відкриття Палац спорту став важливим осередком спортивного життя міста. Він став домашньою ареною хокейної команди "Динамо". 1978 року тут пройшов перший міжнародний турнір з художньої гімнастики пам’яті В. І. Савіної. Того ж року у Палаці спорту виступав Володимир Висоцький, чиї концерти стали частиною "харківської справи" — кримінального розслідування про присвоєння грошей від продажу квитків.

1981 року тут пройшли міжнародні матчі з волейболу між жіночими командами СРСР та Японії, а 1984 року — зустріч чоловічих збірних СРСР та США перед Олімпіадою в Лос-Анджелесі. У тому ж році при Палаці спорту відкрили тренувальний каток, і на його базі розпочала роботу спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву. За радянських часів тут проводилися найбільші змагання з хокею, художньої гімнастики, баскетболу, волейболу та інших видів спорту.

З розпадом СРСР Палац спорту зіштовхнувся із фінансовими труднощами. 1990 року експлуатацію льодового залу припинили, а 1995 року демонстраційний зал переобладнали, встановивши дерев’яний поміст, що дозволило проводити змагання з міні-футболу, гандболу, боксу. З 1996 року Палац спорту стабільно функціонував, беручи всеукраїнські та міжнародні змагання, а також концерти відомих виконавців.

Територія довкола Палацу спорту також увійшла до історії міста. 22 лютого 2015 року поряд стався теракт під час мирної ходи, присвяченої роковинам Революції Гідності. В результаті загинуло четверо людей, дев’ять отримали поранення.

У період пандемії COVID-19 влада розглядала можливість розміщення заражених у будівлі Палацу спорту у разі нестачі місць у лікарнях, проте до цього не дійшло.

З початку російського вторгнення Палац спорту не працював. 1 вересня 2024 року в результаті ракетного обстрілу основна будівля комплексу, включаючи хокейну арену та зали, де тренувалися майбутні олімпійці, були зруйновані. Внаслідок удару тут стало неможливо проводити заняття з міні-футболу, волейболу, баскетболу та художньої гімнастики.

"Будинки не підлягають реконструкції, дуже сильні руйнування, потрапляння. П’ять попадань балістичними ракетами тільки в цьому районі, дещо в саму будівлю і по території навколо, і в спортивний майданчик біля будівлі", — говорив спікер Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко про наслідки ракетної атаки. Але заступник голови Харківської обласної військової адміністрації Євген Іванов заявляв, що будівлю відновлять, до цього залучатимуть кошти з бюджету та партнерів.

Раніше "Телеграф" показував, як виглядав Харків понад 100 років тому на старих фото.