Там грали в карти, влаштовували бали та читали книги: яким був Англійський клуб у Дніпрі

У кожному місті є будівлі з цікавою історією, які пам’ятають події минулого та зберігають дух часу. Одним із таких у Дніпрі є колишня будівля Катеринославського Англійського клубу. Цей клуб став невіддільною частиною культурного життя міста, і його історія заслуговує на особливу увагу.

Катеринославський Англійський клуб заснували у грудні 1838 року і він став одним із перших джентльменських клубів у всій Російській імперії. Його метою було створення місця для культурного дозвілля місцевої еліти – дворян, купців та чиновників. На відміну від столичних аналогів, клуб у Катеринославі мав позастановий характер, дозволяючи представникам різних соціальних верств ставати його членами.

Спочатку клуб не мав власного приміщення та орендував різні будівлі. Але в 1891 році за проєктом архітектора Олександра фон Гогена на Воскресенській вулиці було збудовано його власну будівлю. Вона стала однією із найрозкішніших у місті та збереглася до наших днів як пам’ятка архітектури національного значення.

Вечорами в Англійському клубі збиралися чоловічі компанії. Тут обговорювали ділові, політичні та культурні питання, грали в карти, курили, влаштовували обіди та вечері. Проте клуб не зводився лише до ігор і розмов – він мав одну з найкращих бібліотек у Катеринославі. 1913 року в ній налічувалося 11 760 томів.

Особливого значення Англійський клуб мав у свята. Тут відзначали головні події року, включаючи Різдво та Новий рік. Відвідування клубу у різдвяні дні вважалося традицією серед городян, а пожертвування, зібрані під час свят, прямували на утримання дитячого притулку.

Також Англійський клуб відіграв ключову роль у розвитку театрального життя міста. Літній театр клубу, розташований у Міському саду (нині частина парку Глоби), став головним театральним майданчиком Катеринослава у другій половині ХІХ століття. На його сцені виступали видатні актори, включаючи Марію Заньковецьку, Миколу Садовського та Михайла Старицького. На рубежі XIX-XX століть тут з’явився новий будинок театру, що нагадував казковий терем, але в 1921 році він згорів, і зараз на його місці порожнеча.

Надалі члени клубу вирішили побудувати театральну залу, на яку було витрачено понад 150 тисяч рублів. Зведений будинок став відомим як театр Англійського клубу, тепер це театр імені Шевченка.

Перша світова війна вплинула на долю клубу. У 1914 році його будівля була визнана придатною для розміщення військового шпиталю, але сам клуб продовжував свою діяльність до 1917 року, організовуючи благодійні заходи. 1918 року його робота відновилася, але вже з новим, революційним ухилом.

У 1927 році стару будівлю Англійського клубу було передано міськвиконкому і вона стала Будинком Червоної Армії. У період окупації клуб ліквідували, а його члени зазнали репресій. Пізніше німецька влада об’єднала клубний та театральний корпуси в єдиний клуб для своїх офіцерів.

Після звільнення Дніпра будинок знову розділили: театр імені Шевченка відновив роботу, а колишній клуб став гарнізонним Будинком офіцерів. Але, на відміну від театру, у Будинку офіцерів капітального ремонту не проводили. Сьогодні будівля перебуває у запустінні, але там ще можна побачити елементи колишньої розкоші.