За 130 років його не змогли зруйнувати стихії: історія величного віадука в Карпатах

Мости здавна будували не лише для зручності. Вони символізують зв’язок — між берегами, містами, людьми. Особливо захоплюють ті, що пережили століття, стали частиною історії й досі вражають своїм виглядом. Один із таких — старий кам’яний віадук у карпатській Ворохті. Побудований наприкінці XIX століття, він і сьогодні викликає подив та захоплення.

Історія цього кам’яного мосту почалася в останнє десятиліття XIX століття. Міст у Ворохті, або ж віадук, збудували у 1894–1895 роках. Його довжина склала понад 130 метрів, а центральна арка — близько 30 метрів. Арочна конструкція з природного каменю вигідно відрізнялася від тогочасних металевих мостів. Замість імпортної сталі використали місцевий пісковик із каменоломні в селі Ямна, що нині є частиною Яремче. Такий підхід дозволив заощадити кошти й забезпечив унікальну міцність споруди.

Відомо, що до будівництва тунелів і мостів у Карпатах були залучені італійські спеціалісти — ті самі, що мали досвід зведення об’єктів в Альпах. У їхній роботі допомагали місцеві жителі, які виконували чорнову роботу, а згодом італійські полонені, яких привозили сюди як дешеву робочу силу. За важку працю обіцяли добру платню, хоча за тодішніми мірками це радше була каторга.

Серед місцевих побутує легенда, ніби мешканці приносили на будівництво яйця, які додавали до в’язкої суміші замість цементу. Цей народний "цемент" нібито забезпечив неймовірну міцність моста, що витримав понад століття без суттєвих руйнувань. Чи так це насправді — питання до істориків, але міст і справді стоїть досі, зберігаючи свою аркову елегантність.

Віадук у Ворохті з’єднує два береги річки Прут. Його конструкція має витончений поворот, завдяки чому поїзд, що наближався до селища, з’являвся несподівано, здавалося, виринаючи з гірського серпанку. Люди казали: коли дивився з вікна вагона, здавалося, що поїзд летить просто в повітрі. Цей ефект, поєднаний з гірськими краєвидами, залишав незабутнє враження.

Втім, у 2000 році залізничний рух віадуком було припинено — аби зберегти старовинну споруду від руйнування. Поруч звели сучасного "двійника", а старий міст перетворився на туристичну атракцію. Сьогодні він — улюблене місце для фотосесій, зйомок та романтичних прогулянок, незалежно від пори року.