Пережив Другу світову й приховує давні міфи: де у Києві є власний "Париж" (фото)

Будинок барона Гессельбейна на вулиці Городецького, 15, – одна з найвідоміших пам’яток раннього модерну в Києві. Фасад оздоблюють образи з давньогрецького міфу про народження Зевса. Історія будинку пов’язана з розквітом так званого "Київського Парижа", руйнуваннями Другої світової війни та післявоєнною відбудовою.

Історію будинку опублікувала користувачка Тетяна Сирота у Facebook-групі "Київські історії".

Від садиби Мерінга до "Київського Парижа"

Наприкінці XIX століття в центрі Києва розташовувалася велика садиба лікаря Фрідріха Мерінга. Після його смерті спадкоємці продали землю під забудову. За кілька років тут проклали нові вулиці й звели багатоповерхові будинки в модних на той час стилях. Кияни прозвали фешенебельний район "Київським Парижем".

Одну з ділянок на новій Миколаївській вулиці, нині Городецького, придбав прусський барон і землевласник Вільгельм Гессельбейн. Він замовив п’ятиповерховий прибутковий будинок. Проєкт розробили архітектори Едуард Брадтман і Георгій Шлейфер, а будівництвом керувала контора Якова Файбішенка. Будинок став одним із ранніх і найвиразніших київських прикладів модерну (ар-нуво).

Міфологічні образи на фасаді

Незвичайний декор будинку відсилає до міфу про народження Зевса. На фронтоні – маска Хроноса, якого також ототожнюють із римським Сатурном. За міфом, він пожирав своїх дітей, боячись утратити владу.

Над парадним входом зображена Рея – дружина Хроноса, яка сховала від нього новонародженого Зевса. На лопатках фасаду видно голови куретів, супутників Реї. Вони били щитами, щоб заглушити плач немовляти. Містичні мотиви в оздобленні принесли будинку поетичну назву "Колиска Духа".

Руйнування та відбудова

Після встановлення радянської влади будинок націоналізували. Просторі квартири розгородили перегородками й перетворили на комунальні помешкання для робітників і службовців.

У вересні 1941 року, під час відступу радянських військ, центр Києва – зокрема Хрещатик і прилеглі вулиці – замінували та підірвали. Вибухи й пожежі сильно пошкодили "Київський Париж". Від будинку Гессельбейна фактично вціліли лише зовнішні стіни.

Будинок повністю реконструювали 1948 року. Під час відновлення на фасаді закріпили ліпні цифри "1886–1948". Друга дата вказує на рік післявоєнної реконструкції. Перша ж викликає запитання: на той час будинку ще не було, а земля належала Мерінгу. За однією з версій, 1886 рік стосувався меблевої фабрики або фірми одного з пізніших власників ділянки, а реставратори помилково сприйняли його за дату спорудження.

Пам’ятка на вулиці Городецького

Сьогодні будинок барона Гессельбейна має статус пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення. На першому поверсі працюють комерційні заклади, а верхні поверхи залишаються житловими. Будинок зберіг упізнаваний фасад і залишається однією з головних візитівок вулиці Городецького.

Раніше "Телеграф" розповідав, що Києві є будинок із котами у пікантній позі.