Адвоката не пускають до ТЦК: чи законно це і що робити, коли двері зачинені

Читать на русском
ТЦК та СП
ТЦК та СП. Фото Колаж "Телеграфу"

За минулий рік було подано понад 60 скарг адвокатів

Довіряйте надійному — підпишіться на Telegraf у Google Новинах

Google

Воєнний стан не скасовує права на адвоката. Режим об'єкта дозволяє обмежити вхід до окремих кабінетів ТЦК, але не дає підстав без пояснень відмовити в зустрічі з клієнтом.

"Телеграф" з'ясовував, які документи потрібні адвокату на вході, що робити при відмові та яка відповідальність передбачена для посадовців.

Понад 60 скарг за рік: чому тема знову на слуху

Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що лише за 2025 рік до його офісу надійшло понад 60 скарг від адвокатів, яких не пустили до територіальних центрів комплектування (ТЦК). За його словами, більшість таких звернень подають жінки. У НААУ пояснюють це тим, що адвокатів-чоловіків після приїзду до ТЦК раніше намагалися мобілізувати або навіть мобілізовували.

Лубінець також заявив, що загальна кількість звернень зі скаргами на роботу ТЦК зросла в рази. Серед порушень він назвав незаконне утримання людей, відбирання особистих речей, застосування сили та відмову дати людині змогу скористатися правничою допомогою.

Лубінець згадав харківський випадок. За його словами, адвокатці під час конфлікту в ТЦК зламали ногу, вона перенесла чотири операції, а понад рік по тому юридичної оцінки цим діям немає.

Що з усього цього закон вважає порушенням, пояснив старший військовий юрист ЮК "Приходько та партнери" Данило Гончаренко.

Воєнний стан, режим об'єкта, внутрішні правила: що з цього може зупинити адвоката

Чи можна відмовити адвокату з такими аргументами, Данило Гончаренко розповів в коментарі "Телеграфу". Починає він із Конституції.

"Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу та вільний вибір захисника своїх прав. Стаття 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" забороняє втручання та перешкоджання здійсненню адвокатської діяльності", — каже експерт.

Звідси, за його словами, випливає обов'язок для ТЦК. "Якщо особу затримали або фактично обмежили її свободу пересування, їй повинні забезпечити можливість скористатися допомогою адвоката", — наголошує юрист.

Водночас необмеженого доступу до всіх приміщень адвокат не має. "Право на правничу допомогу не означає необмеженого доступу адвоката до всіх приміщень ТЦК. Проте пропускний режим не може використовуватися як підстава для фактичного позбавлення людини права на захист", — уточнює Данило Гончаренко.

А от посилання на воєнний стан чи внутрішні розпорядження, на його думку, підставою не є. "Саме по собі посилання на воєнний стан, особливий режим об'єкта або внутрішні розпорядження не є достатньою підставою для позбавлення особи права на правничу допомогу", — зазначає він.

Тут експерт згадує статтю 19 Конституції: посадові особи державних органів діють лише в межах повноважень, які визначає закон. ТЦК може встановлювати пропускний режим і застосовувати заходи безпеки. "Однак такі обмеження повинні мати законні підстави та не можуть нівелювати гарантії, передбачені статтями 20 і 23 Закону", — підкреслює юрист.

"Отже, обмеження доступу до окремих приміщень можливе, але безпідставна відмова забезпечити зустріч адвоката з клієнтом є порушенням права на правничу допомогу", — резюмує Данило Гончаренко.

Ордера мало? Які папери на практиці просять у ТЦК

Ще одне джерело конфліктів на порозі — документи. Закон допускає кілька способів підтвердити повноваження адвоката, проте працівники ТЦК часто хочуть бачити більше.

"Відповідно до статті 26 Закону повноваження адвоката можуть підтверджуватися ордером, договором про надання правничої допомоги, довіреністю або дорученням органу, уповноваженого на надання безоплатної правничої допомоги", — перелічує Данило Гончаренко.

Для підтвердження повноважень, за його словами, зазвичай досить правильно оформленого ордера. Адвокату також варто мати при собі посвідчення адвоката України.

Але практика, як застерігає експерт, інша. "Працівники ТЦК та СП нерідко додатково вимагають пред'явлення договору про надання правничої допомоги. Тому, щоб уникнути затримок і можливих перешкод у доступі до клієнта, ми рекомендуємо адвокатам мати при собі також відповідний договір", — радить юрист.

Тож до ТЦК краще брати:

  1. Ордер, оформлений за правилами.
  2. Посвідчення адвоката України.
  3. Договір про надання правничої допомоги.

П'ять кроків, коли двері ТЦК зачинені

Якщо документи показано, а до клієнта все одно не пускають, головне — зафіксувати відмову. Від цього залежить, чи вдасться потім довести порушення.

Порядок дій Данило Гончаренко описав в ексклюзивному коментарі "Телеграфу". Він радить адвокату в таких випадках:

  1. Пред'явити документи й вимагати від керівництва ТЦК забезпечити зустріч із клієнтом.
  2. Попросити назвати правові підстави відмови і, якщо можливо, отримати пояснення письмово.
  3. Записати дату, час, обставини відмови та дані відповідальних посадових осіб.
  4. За ознак правопорушення викликати поліцію й подати заяву.
  5. Звернутися зі скаргою до компетентних органів та органів адвокатського самоврядування.

Ці кроки експерт радить у трьох ситуаціях: адвоката фізично не пускають, не називають причин відмови або не дають поспілкуватися з клієнтом конфіденційно.

Мовчати чи підписувати: що може людина до приїзду адвоката

Для самого затриманого важливе інше питання: чи можна не відповідати на запитання, поки не приїхав захисник. Експерт тут посилається на статтю 63 Конституції.

"Особа має право не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів", — нагадує Данило Гончаренко. За його словами, людина може заявити, що хоче спершу поговорити з адвокатом, а вже потім щось пояснювати щодо можливого правопорушення.

З підписами складніше. "Щодо підписання документів необхідно враховувати їхній зміст і правові наслідки. Особа не зобов'язана погоджуватися з викладеними в документі обставинами та може зазначити свої заперечення або у встановлених законом випадках відмовитися від підпису", — пояснює юрист.

Однак є застереження. Відмова підписати папір, за словами експерта, не завжди зупиняє процедуру. "Очікування адвоката не звільняє від виконання законних військово-облікових обов'язків", — додає він.

П'ять адрес для скарги: від поліції до омбудсмана

Куди звертатися, якщо адвоката не пустили, експерт перелічує одразу кілька адрес. Вони не виключають одна одну.

Скаргу можна подати:

  • до Національної поліції — щоб повідомити про можливе кримінальне правопорушення;
  • до органу досудового розслідування або прокуратури — із заявою про злочин, зокрема за ознаками статті 397 Кримінального кодексу;
  • до Ради адвокатів регіону або НААУ — щодо порушення гарантій адвокатської діяльності;
  • до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини — якщо порушено право на захист, особисту свободу чи інші конституційні права;
  • до вищого ТЦК та СП — зі скаргою на дії посадових осіб і вимогою службової перевірки.

Стаття 397 КК: коли недопуск стає злочином

Що загрожує самим посадовцям, Данило Гончаренко розповів в ексклюзивному коментарі "Телеграфу". Він називає статтю 397 Кримінального кодексу: вона передбачає відповідальність за втручання в діяльність захисника чи представника особи, зокрема за перешкоди в наданні правничої допомоги.

"За відповідні дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища, передбачена більш сувора кримінальна відповідальність", — пояснює експерт.

Проте від спрощень він застерігає. "Для притягнення посадової особи до відповідальності необхідно встановити всі передбачені законом ознаки кримінального правопорушення. Не кожне обмеження фізичного доступу адвоката автоматично є злочином", — наголошує юрист. Залежно від обставин, додає він, може настати й дисциплінарна відповідальність.

"Посадові особи зобов'язані забезпечувати реалізацію цього права, а безпідставне перешкоджання адвокатській діяльності може спричинити встановлену законом відповідальність", — наголошує Данило Гончаренко.