Монобільшість – все? Чи готується "Слуга народу" до коаліції з опонентами

Кількість "слуг" наближається до мінімально необхідних 226 депутатів.

За минулий тиждень з фракції "Слуга народу" (СН) було виключено двох депутатів-мажоритарників – представницю Запорізького округу Юлію Яцик та скандально відому Мар’яну Безуглу. Обидві власноруч написали заяви про вихід.

Також під питанням майбутнє у фракції іншого депутата – Миколи Задорожнього (обраний по 162 округу, Сумська область). НАБУ підозрює його у вимаганні хабаря в розмірі понад 3 млн грн за неперешкоджання у проведенні тендеру на ремонт водогону в Сумській області. Наразі його виключили із партії та, як повідомила речниця СН Юлія Палійчук, призупинили членство у фракції.

Тобто Задорожній залишається у складі СН, але з певними обмеженнями.

"Зверніть увагу, раніше ми виключали людей з фракції, зараз призупиняємо [членство]. Тобто юридично вони знаходяться у фракції, але фактично ми їх виключаємо на період розслідування, тому що не знаємо, як воно завершиться. Ми це робимо нормальним цивільним шляхом. Виключаємо таких депутатів з комунікації, з чатів і таке інше", — пояснює "Телеграфу" співрозмовник у керівництві СН.

Він визнає, що виключати одразу з фракції депутатів щодо яких почалось слідство неправильно. Бо такими темпами єдина за історію українського парламентаризму монобільшість зникне.

Вже не єдині

Та це може відбутися й так досить швидко. Станом на сьогодні у складі СН нараховується 233 нардепи. Для функціонування коаліції, яка наразі складається лише з президентської фракції, потрібно 226 депутатів.

Фактичнно СН вже давно втратила свою монобільшість. Досить скоро після початку роботи в парламенті керівництву правлячої партії довелось підшукувати голоси в інших фракціях та депутатських групах задля підтримки необхідних законодавчих ініціатив.

Під час війни ситуація не покращилась, а навіть погіршилась. Всередині СН практично не можливо зібрати 226 необхідних голосів, тому доводиться шукати їх на стороні серед депутатських груп "Довіра" і "За майбутнє", а також підключати до голосувань депутатів колишньої забороненої партії ОПЗЖ.

До того ж в монобільшості є чимало бажаючих скласти мандат. Голова фракції СН Давид Арахамія офіційно озвучував, що таких є 17 депутатів. Але їх відпускати ніхто не збирається, аби не втрачати людей: якщо мажоритарник виходить із фракції, він зберігає свій мандат, натомість списочник втрачає місце в парламенті.

Скільки ще мажоритарників виявлять бажання залишити фракцію, в керівництві СН прогнозують не охоче. Але тих, проти кого правоохоронні органи ведуть розслідування, так просто відпускати не збираються. Хоча б до рішення суду.

Надія на партнерів

Інший співрозмовник "Телеграфу" в керівництві СН розповідає, що такі настрої у фракції змушували замислитись над майбутнім коаліції. На початку року всередині партії неформально обговорювали план дій, якщо кількість депутатів у СН буде на межі 226 людей.

Попри непросту ситуацію, керівництво не має намірів з кимось об’єднуватись. Там не хочуть вести з кимось перемовини, створювати коаліційний уряд тощо. Головна мета наразі – зберегти монобільшість.

"Можна просто прийняти до складу фракції декілька людей і продовжити, так би мовити, своє життя ще на якийсь час", — прогнозує джерело.

"Взяти" таких людей думають в групах "Довіра" і "За майбутнє". В останній є такі бажаючі, але їхні прізвища не називають.

До того ж у СН нагадують, як свого часу протягнули руку допомоги "За майбутнє" та "віддали" свого депутата Богдана Торохтія в кінці 2023 року.

Тому керівництво монобільшості сподівається, що їхні партнери також їм допоможуть. "Думаю, коли мова піде про збереження коаліції, то всі партнери, так би мовити, підуть назустріч, зрозуміють державницьку проблему", — говорить співрозмовник "Телеграфу".

Що кажуть в інших фракціях

Лідер "Довіри" Олег Кулініч в інтерв’ю "Телеграфу" розповів, що станом на кінець травня їм не надходили жодні пропозиції щодо коаліції із СН. І в групі не проявляли ініціативу щодо цього питання, хоча не під запис в монобільшості говорять, що "Довіра" була б не проти створити коаліцію.

"Ми й так зараз з президентом. І по-іншому не може бути", — стверджує Кулініч.

У фракції "Голос" теж публічно не бачать сенсу про це говорити. Депутат Ярослав Железняк в коментарі "Телеграфу" назвав розмови про коаліцію "міфологією" і висловив впевненість, що слуги доберуть людей з груп.

Іншої думки дотримуються в "Європейській солідарності". Там давно наполягають на створенні уряду національної єдності і вважають, що всі парламентські політсили мають бути готові до формування відповідної коаліції.

"Але за умови, що це є коаліція, що ми повертаємося до реальної ролі парламенту, що ми відновлюємо нашу контролюючу функцію. Ми чуємо один одного як партнери, обговорюємо ті чи інші питання для того, щоб пропонувати умовний уряд національної єдності, який буде керуватися не п'ятьма-шістьма, менеджерами з Банкової, які не мають на це жодних повноважень, а тільки телефонне право, яким вони зловживають", — пропонує депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе.

За таких обставин Євросолідарність бачить себе у коаліції із СН. Але в монобільшості не готові йти на такі поступки. Та й створення Уряду національної єдності, про який говорять в опозиції, в поточних умовах є відверто малореалістичним.