Виборчі кульбіти, чи реванш "регіоналів" на Вінниччині: що задумав керманич Ладижина?

Читать на русском
Автор
В.о. Ладижинського міського голови Олександр Коломієць Новина оновлена 04 жовтня 2024, 12:41
В.о. Ладижинського міського голови Олександр Коломієць. Фото Facebook

З травня 2022 року виконувачем обовʼязків Ладижинського міського голови є Олександр Коломієць. На цій посаді він опинився після того, як колишній очільник міста Валерій Коломєйцев, який керував ним понад 20 років, подав у відставку "з умовою" — затвердити Коломійця на посаду секретаря міськради, щоб він зміг стати в.о. мера. Такий неоднозначний політичний хід, утім, був досить позитивно сприйнятий у Ладижині. Місцеві настільки втомилися від Коломєйцева та двох десятиліть його правління, що були раді будь-яким "новим" обличчям. За майже 2,5 роки Коломієць укріпився на посаді та встиг зробити чимало, але, вочевидь, приставка "в.о." не дає йому відчути себе повноцінним "господарем" міста. За допомоги одіозного вінницького політтехнолога, він розпочав свою передвиборчу кампанію.

Передвиборчий фальстарт

"Зима близько" — девіз дому Старків із культової фентезі-саги "Гра престолів" вже давно перестав бути чимось "фентезійним" у сьогоднішній Україні. Регулярні обстріли росіянами обʼєктів енергетичної інфраструктури ставить перед державою та органами місцевого самоврядування складні виклики. Від готовності опалювальних систем цьогоріч буквально залежать життя українців. Не дивлячись на те, що Ладижин знаходиться в глибокому тилу, ворог нерідко обирає саме це місто на Вінниччині для обстрілів — там розташовано ТЕС, що, крім чималої генерації електрики, забезпечує громаду опаленням. У місті також вистачає й інших проблем: від дитячого харчування в закладах освіти, до "нашестя" бліх у підвалах багатоквартирних будинків.

Але міська влада на чолі з Коломійцем, вочевидь, вирішили, що займатися реальними та актуальними для громади питаннями — не настільки цікаво, як готуватися до примарних виборів. Для цього Коломієць залучив "широко відомого у вузьких колах" персонажа — Артема Фляжнікова, піарника та політтехнолога, який займається замовними політичними кампаніями. Зокрема, 15 вересня на ресурсі Фляжнікова "Маріонетки" вийшло компліментарне інтервʼю з Коломійцем. Після цього Фляжніков також поширив це інтервʼю на своїй особистій сторінці у Фейсбук з іще більш компліментарним підписом.

Хто такий пан Фляжніков?

Артем Фляжніков — вінницький політичний технолог, журналіст і піарник, засновник та головний редактор Агенції журналістських розслідувань Артема Фляжнікова та ресурсів Маріонетки й I like news. Виходець з міста Біробіджан, що у РФ, тому не дивно, що інтерфейси його ресурсів, зокрема сайту "Маріонетки", зроблено російською мовою. Також він веде однойменний канал на Ютубі. Серед його останніх клієнтів — скандальна ректорка ВНМУ ім. Пирогова Вікторія Петрушенко, яку звинувачували в плагіаті та корупції. Вочевидь, така компанія Коломійця цілком влаштовує.

Артем Фляжніков
Артем Фляжніков, Фото Facebook

Серед його професійних "досягнень":

  • 2009 р. Був фігурантом скандалу з смс-розборками проти міських керівників Вінниці, про що писала Gazeta.ua. Тоді вони зі спільницею займалися масовими смс- та email-розсилками зі змістом, образливим для міської влади Вінниці. Серед іншого, з під їхнього "пера" вийшов ось такий опус: "Гройсмани живуть на "шару", тягнуть з міста, як з базару".
  • 2013 р. Козятинська газета RIA, головредом якої того часу був Фляжніков, заявила про тиск з боку мера міста у відповідь на серію критичних статей.
  • 2022 р. Агенція Фляжнікова програла позов про захист честі, гідності та ділової репутації від вінницької адвокатки Оксани Гонти, — Cenzor.net.

Крім цього, за даними джерел, близьких до політичної еліти Вінниччини, Фляжніков зараз активно співпрацює з керівником Вінницької обласної організації проросійської партії "Наш Край" (одна з партій, утворена членами "Партії регіонів". Ред.) Валентином Телегузовим. Задача Фляжнікова — "відбілити" колишніх регіоналів із "Нашого Краю". Саме від цієї партії (нині забороненої в Україні. Ред.) балотувався до Ладижинської міської ради й Олександр Коломієць.

Затримання Валентина Телегузова та [голови партії "Наш Край"] Олександра Мазурчака за підозру в хабарництві, 2022 рік, Генпрокуратура
Затримання Валентина Телегузова та [голови партії "Наш Край"] Олександра Мазурчака за підозру в хабарництві, 2022 рік, Фото: Генпрокуратура

Передвиборча інфраструктура: як Коломієць "готує сані влітку"?

Важливо також звернути увагу на "свіжий" телеграм-канал, що зʼявився в Ладижині лише 30 серпня 2024 року — "Ладижин в курсі". В ньому публікуються новини громади, анонсуються події, а також активно та компліментарно висвітлюється діяльність міської влади та персонально Олександра Коломійця. Зокрема, майже щоденно в каналі публікується "Цитата дня, в. о. міського голови Олександра Коломійця".

За місяць роботи телеграм-канал зібрав аудиторію в 1400 людей (станом на 30.09.24), що становить близько 6% населення міста. Разом із тим повідомлення в каналі набирають не більше 300 переглядів і майже не збирають реакцій або коментарів. Це може, ймовірно, свідчити про те, що аудиторія є "надутою".

Водночас ми не знайшли однозначних підтверджень, що "Ладижин в курсі" було створено саме Фляжніковим. Втім, наявність на каналі чималої кількості інсайдерської інформації, яку неможливо отримати без доступу до чиновників міської ради, залишає мало сумнівів щодо замовників цього "проєкту".

Паралельно з цим, у Ладижині пішли чутки про запуск у місті нового ЗМІ. В місцевих групах і пабліках почали зʼявлятися чисельні оголошення про пошук журналістів і редакторів у "новий медіапроєкт". Судити зарано, але, схоже, Коломієць вирішив не обмежувати свою передвиборчу медіаінфраструктуру лише телеграм-каналом.

Підсумки

Лише Олександр Коломієць може достеменно знати власні мотиви. Але дивлячись на діяльність в.о. ладижинського мера з боку, може скластися враження, що виживання міста взимку та його подальший розвиток уже не є пріоритетами міської влади. Чи то слідуючи порадам однопартійців, чи то готуючись до примарних виборів, але Коломієць явно демонструє, що власний імідж та "красива картинка" цікавлять його більше за проблеми міста. Чи вартують примарні політичні амбіції однієї людини того, щоб заради них жертвувати майбутнім міста?