Країні потрібно більше деревини: про що домовились ДП "Ліси України" та деревообробники?

Українські лісівники та деревообробники домовились спільно працювати над створення умов для збільшення заготівлі деревини та стабілізації біржових цін на лісопродукцію. Таким є один з головних результатів форуму "Українські лісові ресурси 2025", що пройшов 12 березня у Житомирі.

Чому зростають ціни на деревину

Останні декілька років попит на деревину в Україні був досить низьким. Переробники жалілись на втрату можливості експортувати на азійські ринки через морські порти, впав внутрішній попит з боку промисловості та будівельної сфери. Учасники ринку викупали на основних торгах у середньому близько 60% виставленої продукції. Лісовим господарствам часто доводилось проводити додаткові торги та знижувати ціни через голландські аукціони. Середні ціни на деревину лишалися практично незмінними – 1,7—1,8 тис. грн за знеособлений куб. Для порівняння: у Польщі це 2,8 тис. грн, у Німеччини — майже 5 тис. грн.

Цілком логічно, що лісівники не збільшували заготівлю, яка з початку війни у ДП "Ліси України" трималась на рівні 12—12,5 млн куб. м (загалом по всім лісовим господарствам приблизно 15 млн куб. м). Причина дуже проста. Кругла деревина досить швидко псується. Переробники часто відмовляються брати залишки з минулого року, вимагаючи лише нещодавно заготовлену деревину, яка не втратила якості. Отже, працювати на склади не має жодного сенсу.

Але початок 2025 року показав стрімке зростання попиту з боку деревообробки, що, відповідно, вплинуло на біржові ціни, які також почали відчутно зростати. На торгах першого кварталу переробники одразу вибрали понад 90% пропозиції. Ціни на кругляк хвойних порід збільшився на 30%. Причини самі підприємці називають різні – наприклад, деякі переробники не розраховували, що стабілізується ситуація з енергозабезпеченням, та завчасно не створили склади. Хто вирішив перестрахуватись та перечекати імовірну девальвацію гривні в товарі. У декого з’явились нові можливості для експорту на європейський ринок, у Туреччину.

Як стабілізувати ціни? До реформи все було простіше, коли не було біржових торгів, покупці домовлялись напряму з директорами лісгоспів, а масштаби незаконних рубок вражали.

Тіньового ринку у промислових масштабах давно не має, відповідно і можливості докупити нелегальний, але дешевий ресурс також. Увесь обсяг продукції ДП "Ліси України" виставляє на відкриті торги. Тож, залишаються два варіанти — або обмежити конкуренцію, що суперечить концепції відкритого ринку, або збільшувати пропозицію.

Під час форуму генеральний директор ДП "Ліси України" Юрій Болоховець задекларував готовність компанії збільшити щорічні обсяги заготівлі в середньому на 30%. Це означатиме зростання обсягів постачання лісопродукції з 12,6 млн кубометрів (дані за 2024 рік) до приблизно 18—19 млн кубометрів.

Реформа створила основу для зростання

Проте виконати обіцянку буде дуже і дуже не просто. Війна суттєво вдарила по лісовій галузі України – за словами голови Держлісагентства Віктора Смаля, значна частина лісових господарств (близько 1 млн га) перебуває на тимчасово окупованих територіях. Мільйон гектарів деокуповано, але ці площі лісів не доступні для господарювання через замінювання. Дуже гостро відчувається дефіцит кадрів – робітників мобілізують, нових людей немає де взяти. Понад тисячу одиниць техніки лісовими господарствами передано ЗСУ.

Якби не реформа лісового господарства, проведена у 2022 році, сьогодні більшість лісгоспів були б банкрутами, які б не мали можливості ані захищати ліси від пожеж, ані проводити лісовідновлення. Натомість завдяки реформі ДП "Ліси України" другий рік поспіль має рекордний прибуток, який дає можливість збільшувати зарплати, купувати нову техніку, будувати лісові дороги, ефективно боротись з незаконними рубками. Зокрема, запрацювала система власної корпоративної безпеки ДП "Ліси України" — кожне лісове господарство перевіряється по декілька разів на рік, що практично не залишає можливостей приховати порушення.

Проведена міжнародна сертифікація українських лісів. Наразі відсоток сертифікації українського лісового господарства є одним із найвищих у Європі. Рівень рентабельності українського лісового господарства виріс з 1,5% до 10%. Іншими словами завдяки реформі створена основа, яка дозволяє навіть під час війни нарощувати виробництво. Проте, як зазначає Юрій Болоховець, не все залежить від лісівників.

Де знайти прихований ресурс?

За словами голови Держлісагентства Віктора Смаля, однією з проблем є невирішеність питання щодо наданих у користування лісів. Мова йде про сотні тисяч гектарів лісових насаджень, які сьогодні не мають формального власника.

"В Україні є 400 тис. га не наданих у користування лісів. Це стиглі, сформовані, готові до господарювання насадження. Вони повинні бути передані до державних лісокористувачів", — вважає Віктор Смаль.

Іншою важливою проблемою, за словами голови ДП "Ліси України" Юрія Болоховця, є надмірна забюрократизованість дозвільних процедур у сфері лісозаготівлі, і зокрема, застаріла процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД). Болоховець наголошує, що процедура ОВД має сенс у випадках, коли відбувається зміна цільового призначення – лісова ділянка передається під будівництво нової автотраси тощо. Саме так працює ОВД в країнах ЄС. В Україні процедуру застосовують, навіть коли потрібно розібрати горільник та висадити новий ліс, що призводить до втрати мільйонів кубометрів деревини на рік, яка б могла потрапити на ринок.

"Мільйони кубометрів деревини на рік Україна втрачає внаслідок недосконалої нормативної бази! Через забюрократизовану систему затвердження матеріалів лісовпорядкування, через надмірні вимоги щодо проходження процедури ОВД та інші причини. Ми пропонуємо бізнесу та місцевому самоврядуванню зайняти проактивну позицію та спільно з нами долучатися до обговорення тем, які гальмують розвиток лісового господарства", — наголошує керівник ДП "Ліси України".

Що турбує бізнес

Присутні на форумі представники деревообробної галузі, з якими довелось спілкуватись, заявили, що не мають проблем з доступу до торгів, прозорість аукціонів також не викликає питань.. Відсоток виконання договорів з боку ДП "Ліси України" майже 95%, тож функціонує система досить чітко. Та водночас бізнес звернув увагу на деякі питання, пов’язані з формуванням початкової аукціонної ціни та впровадження довгострокових контрактів.

За словами Юрія Болоховця, щодо довгострокових контрактів ДП "Ліси України" готове піти на зустріч бізнесу. З минулого року запроваджені піврічні контракти, з другого півріччя їх частка буде збільшена до 30%, а з 2026 року вперше з’являться довгострокові річні контракти з фіксованою ціною.

Щодо питання формування стартової ціни на деревину під час аукціону, то воно викликало чи не найбільш жваву дискусію серед учасників форуму. На думку голови Комітету деревообробної та меблевої галузі EBA Богдан Цуприка, стартові ціни на квартальних торгах мають базуватись на виробничій собівартості, а не на середньозважених цінах за минулі періоди. Проте представники біржі, з якими ми спілкувались, вважають, що механізм голландських аукціонів дає можливість рухати ціни як вверх, так і вниз. Тож логічно, якщо торги стартують від ціни, вже сформованої ринком, а подальший ціновий тренд визначається попитом з боку учасників торгів. Поставити крапку в дискусії має закон "Про ринок деревини", який має бути розглянутий парламентом найближчим часом.

Як зазначив у коментарі "Телеграфу" заступник директора асоціації "Біржові та електронні майданчики" Олексій Петрашко, ще одним суттєвим чинником, який в перспективі позитивно вплине на рівень ціни на лісопродукцію в Україні, стане обов’язковий вивід на товарні біржі деревини, що заготовлюється підприємствами, які не підпорядковані Держлісагентству. Йдеться про лісгоспи, що знаходяться в комунальній власності, військові лісгоспи, національні парки тощо.

"Загалом йдеться про 20—25% від загального об’єму лісопродукції. Зараз ця продукція дуже слабко представлена на організованому товарному ринку. Але законопроєкт "Про ринок деревини", який парламентом буде розглядатися у 2-му читанні, поставить в рівні умови державну лісозаготівлю, яка зараз продає прозоро і публічно цей ресурс, та всіх інших лісозаготівельників. Таким чином на білий ринок додасться приблизно 20—25% ресурсу. З моєї точки зору, це ще більше збалансує попит та пропозицію", — вважає Петрашко.

Результатом форуму стала домовленість між лісівниками та бізнесом про активне включення ринку в обговорення нормативних змін, які мають зняти обмеження для збільшення заготівлі деревини. Бізнес-асоціації та підприємці мають зайняти проактивну позицію, зазначив Юрій Болоховець.