З 1 жовтня в "Пакунку школяра" можна купувати книжки. Що це означає на практиці?

Можна на пальцях перерахувати випадки, коли перші особи держави підтримують культурні ініціативи — значно більше уваги сьогодні йде на оборонку або економічні реформи. Тож коли прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила своїх соцмережерах — "Розширили "Пакунок школяра". З 1 жовтня 2025 року витрачати одноразову допомогу можна і на книги", — це був знак важливості для держави саме цього напрямку.

Позицію уряду дуже чітко роз’яснила т.в.о. Міністра культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна: "Ми хочемо, щоб кожна дитина з першого дня навчання мала не лише зошити й олівці, а й цікаві книжки. Це інвестиція у любов до читання та розвиток особистості з наймолодшого віку й, відповідно, розвиток України".

Що добре — жодних додаткових витрат український бюджет не понесе, адже кошти були давно виділені. Просто з невідомих причин батьки школярів могли купувати взуття, канцелярію, одяг, але не мали доступу до книжок. Відтепер цей невеликий крок зможе дати "значний ефект для розвитку дітей, їхньої любові до читання та розвитку культурного середовища загалом".

Першими на відсутність книжок в Пакунку звернули увагу в Українському інституті книги, і вслід за ними Українська видавнича асоціація (УВА) звернулася до керівників держави виправити несправедливість. Артем Біденко, голова УВА: "Для дітей саме книжка залишається найголовнішим та найздоровішим джерелом знання, розвитку та зростання. І можливість купувати книжки – це та інвестиція, яку держава робить в наше спільне майбутнє. Ми були впевнені, що уряд швидко виправить цю прикру помилку, тримали контакт з усіма залученими міністерствами — Мінкультом, Мінцифрою, Мінсоцполітики, і у вкрай стислі кроки книгарні отримали можливість радувати першачків книжками".

"Пакунок школяра" — це один з прикладів якісної підтримки урядом окремих груп населення, це одноразова виплата у 5000 грн на кожного першокласника. Подати заявку на участь в програмі можна до 15 листопада 2025 року в застосунку Дія або у найближчому сервісному центрі Пенсійного фонду України. Кошти будуть доступні для використання протягом 6 місяців — вони надходять швидко і їх можна витрачати на перші потреби, які виникають у школі.

Віктор Круглов, директор видавництва "Ранок": "Ми відчуваємо, що цей рік стане поворотним для керівництва країни в плані підтримки культури — від слів буде перехід до конкретних справ. Якщо раніше ми реагували більше на потреби, як-от під час епідемії COVID-19, або підтримка в економічно складний період, то зараз все іде до формування стратегічного плану держави щодо креативних індустрій. І Пакунок школяра є елементом такого плану, адже популяризувати читання необхідно з самого дитинства".

Варто зазначити, що в Україні існує програма підтримки читання, функціонує профільний Український інститут книги, однак реальних кампаній з популяризації читання не відбувалося, а програма закупівлі книжок для бібліотек зупинилася в 2021 році. Як зазначає Артем Біденко, в бібліотеках забрали радянські, російські книжки, але натомість не закуповують нічого взамін: "Необхідно дуже швидко запропонувати систему модельних бібліотек, наприклад, одна в громаді, залучити донорів до відновлення в постраждалих регіонах, і реалізувати прозорі конкурси для закупівлі книжок. Бібліотека має стати культурним простором, де люди зможуть зустрічатися, спілкуватися, де будуть виступати лектори".

Кошти для цього також в бюджеті є — програма єКнига фактично завершилася, і залишок у 100 млн грн може бути витрачений саме на бібліотеки, на проведення прозорих конкурсів вже до кінця цього року. Все що треба — Українському інституту книги ініціювати перекидку коштів на реальні потреби в регіонах і визначити модель розподілу книжок. Адже бібліотек дуже багато, і варто почати з чіткого переліку.

Юлія Орлова, директорка видавнитва "Віват": "Книжки сьогодні дуже подорожчали, причин багато — дорожчає папір, фарба, спеціалісти. Тож далеко не всі можуть купувати в книгарнях. Бібліотеки, і це доведено у всьому світі, є найкращою можливістю дати доступ широкій аудиторії до літератури, насамперед — молоді. Тож державі необхідно почати здійснювати ці інтервенції в культурний простір, але робити це треба системно і послідовно".

Як зазначає директор видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький, попереду ще багато роботи: "Визначити модель розвитку бібліотек, реалізувати прозорі конкурси — це важливі кроки. Але так само важливо популяризувати літературу, промотувати українських авторів за кордоном, зв’язати разом всі елементи креативних індустрій, щоб вони посилювали одне одного. Щоб школярі могли купити книжку, по якій Держкіно зніме фільм, і актори з якого зможуть приїхати в бібліотеку громади і роздати автографи — тоді це буде ефективна комунікація держави".

Як стверджують в УВА, за умови координації з урядом вже наступного року можна буде говорити про ефективну роботу у сферах національної ідентичності та підтримки культурного продукту.