Тримають планку: як прифронтові українські університети зберігають позиції у світових рейтингах

Нещодавно відбулася одна з важливих подій цьогорічної вступної кампанії — вийшов новий QS World University Rankings 2027 — один із найавторитетніших світових рейтингів університетів. До нього увійшли дев'ять українських ВНЗ. Примітно, що три з цих дев'яти — прифронтові: харківські Каразінський та Політехнічний і Сумський державний університет. Вони працюють за лічені десятки кілометрів від лінії фронту — і при цьому входять до 1500 найкращих ВНЗ світу. Тобто конкурують з вишами із безпечніших міст і випереджають багато закладів із країн, де немає війни. Розберімося, як їм це вдається.

Динаміка та тренди

Стабільно очолює групу українських вишів у рейтингу QS Київський національний університет імені Тараса Шевченка (діапазон 791–800). Каразінський — другий серед українських ЗВО (851–900), "Політех" і СумДУ — у діапазонах 1001–1200 та 1201–1400. Прифронтові ЗВО впевнено тримаються на рівні університетів столиці та Заходу України. Підтверджує це й національний вимір: за Ukrainian National H-index Ranking (рейтинг за рівнем цитованості наукових праць) Каразінський — другий найвпливовіший університет країни, а СумДУ — п'ятий.

Чотирирічна динаміка є очікуваною: майже всі українські виші дещо опустилися у рейтингу за роки повномасштабної війни. Але це загальний тренд, а не лише особливість прифронтових ВНЗ. Навпаки: харківський "Політех" утримує свій діапазон стабільніше за частину вишів у більш безпечних містах, а Каразінський роками не випускає друге місце в країні. Крім цього, протягом 2023-36 років у цьому світовому рейтингу був представлений ще один виш Харкова — Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ).

Фактори стійкості

За офіційними звітами 2024–2025 років видно, що три прифронтові виші виробили три різні моделі розвитку. Каразінський — класичний університет, який утримує наукову вагу попри руйнування. "Політех" — інженерний виш, що перетворив онлайн і міжнародну співпрацю на механізм витривалості. СумДУ — прикордонний університет, який зробив грантову мережу й мобільність основою своєї стійкості. Спільний знаменник: міжнародна співпраця набуває все більшого значення.

Показники наведені за найсвіжішим підтвердженим роком і не цілком тотожні між вишами. Джерела: звіт ректора ХНУ ім. Каразіна за 2025 рік, "Основні здобутки наукової діяльності ХПІ за 2025 рік", звіт ректора СумДу за 2025 рік.

Каразінський: серце Харкова

Війна не оминула виш: він пережив щонайменше дев'ять ударів, у перший рік загинули двоє студентів і п'ятеро працівників, а прямі збитки оцінили майже у 100 мільйонів євро. Але навіть у найстрашніші дні 2022 року Каразінський відповів не релокацією, а рішенням залишитися. Ректорка ХНУ Тетяна Кагановська розповіла про це в інтерв’ю "УП Життя": "Університет нікуди не переїжджає, бо він дійсно є серцем Харкова, а серце рухати не можна".

Замість релокації університет почав будувати безпечні простори під землею. Зокрема, новий науково-освітній простір "Ландау", який відкрився цього року, є протирадіаційним укриттям площею понад 2 500 квадратних метрів, що поєднує музей науки та освітній хаб. Загалом виш підготував понад 3 000 квадратних метрів безпечних просторів; у перспективі тут планують навчати до 3 500 студентів у дві-три зміни. І це дало результат: попри війну, університет зберіг масштаб — станом на 2025 рік на його освітніх програмах навчається понад 16000 здобувачів та інтернів, зокрема молодь із 25 областей України та студенти з 25 країн світу.

Наука є однією з ключових переваг Каразінського. Університет є другим в Україні за показниками Scopus і одним із лідерів серед українських ЗВО за співвідношенням викладачів і студентів. Каразінський — учасник семи проєктів Horizon Europe, має освітній осередок у Мюнхені та понад 250 партнерств у 55 країнах; за час війни наукова інфраструктура поповнилася обладнанням на 1,5 мільйона доларів, зокрема унікальним біопринтером REGENHU R-GEN 200 для регенеративної медицини. Найкращий доказ розвитку — живі історії та обличчя: студент Каразінського Роман Дегтярьов, наймолодший в історії чемпіон України з шахів, у 2026-му став чемпіоном Європи.

"Каразінська наука не лише вціліла, а й шукає нові форми росту" — підкреслила в інтерв’ю "Думка.медіа" ректорка Тетяна Кагановська.

Найпомітніший крок уперед — повернення до аудиторій. Каразінський став першим вишем Харкова, який відновлює очне навчання: спершу з другого семестру 2025/2026 року, а з 1 вересня 2026-го — частковий перехід до офлайну для всіх факультетів, для студентів, які перебувають у місті. Опитування показали, що близько 80% із них цю ідею підтримують. Кагановська пояснює: "Ми поступово й дуже відповідально повертаємо елементи очного навчання настільки, наскільки це дозволяє безпекова ситуація. Із 2026 року — так, ми відкриваємо офлайн у безпечних просторах університету".

Харківський "Політех": лідер онлайн-освіти

Другий харківський виш рейтингу — НТУ "ХПІ" — попри близько 50 прильотів по кампусу обрав інший шлях. Його ректор, професор Євген Сокол, визнає, що безпекова ситуація поки не дозволяє масово збирати студентів у кампусі, і компенсує це якістю дистанційної освіти — перетворивши вимушений формат на сильну сторону. "Згідно з міжнародним рейтингом наш університет займає сьогодні перше місце в Україні з організації онлайн-освіти", — зазначив у своєму вітальному слові для вступників 2025 року ректор НТУ "ХПІ" Євген Сокол.

Це не просто слова: у рейтингу THE Online Learning Rankings 2024 ХПІ потрапив до групи університетів зі світовим "сріблом" і очолив трійку українських вишів з дистанційної освіти. У 2025 році "Політех" відзвітував про 700 публікацій у Scopus і Web of Science, 45 патентів і 25 міжнародних грантів; серед партнерів — RWTH Aachen і Магдебурзький університет (програма подвійних дипломів), 57 договорів Erasmus+.

Промовиста деталь: у 2025 році онлайн-лекції для прифронтового вишу прочитали двоє нобелівських лауреатів із фізики Такаакі Кадзіта та Ференц Краус. Паралельно виш облаштував три безпечні освітні локації, де вже можна проводити заняття офлайн.

Суми: міжнародні партнерства на лінії фронту

За кількадесят кілометрів від фронту Сумський державний університет б'є рекорди міжнародних рейтингів. Виш теж зазнав ударів — у квітні 2025 року ракета зруйнувала його Конгрес-центр, а серед загиблих у місті були дві студентки. Ректор Василь Карпуша пояснює стійкість одним принципом: "Університет має філософію не виживання, а філософію розвитку, насамперед. Попри всі умови, в яких ми зараз знаходимося".

СумДУ — містоутворювальний заклад: 85% лікарів, які працюють у Сумах, — його випускники. Фінансова стійкість тримається на науці: за словами ректора, наукове фінансування зросло втричі порівняно з довоєнним, а цьогоріч університет виграв 27 нових проєктів державного фінансування — найбільше в Україні. Попри прикордонний ризик, міжнародна мережа вишу розрослася до 367 партнерів у 66 країнах, а лише за 2025 рік 620 студентів узяли участь у програмах фізичної мобільності за кордоном; флагманське партнерство з Університетом Ліверпуля залучило понад мільйон фунтів. Індикатори QS це підтверджують: СумДУ має найвищий серед українських університетів бал цитування на викладача та найкращий показник сталого розвитку.

ХНУРЕ: радіоелектроніка для оборони

Окрема харківська історія — Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ). Те, що прифронтовий технічний виш кілька років поспіль — у 2023–2026 роках — утримувався у глобальному QS попри війну за крок від кампусу, саме по собі вражає. У випуску 2027 року ХНУРЕ в таблиці немає — але університет продовжує розвиватися.

Під керівництвом ректора Ігоря Рубана — фахівця з кібербезпеки — ХНУРЕ зробив ставку на технології, потрібні країні вже сьогодні: радіоелектронні системи, лазерні й оптоелектронні розробки, виявлення безпілотників, моніторинг повітряного простору та ін. У 2026 році виш провів хакатон NextVision HackLab із пошуку рішень для виявлення дронів, а чотири його наукові видання увійшли до переліку фахових.

Університет працює у європейських дослідницьких мережах, серед яких проєкт Horizon Europe INITIATE, розвиває партнерства із Queen Mary University of London і Leibniz University Hannover. ХНУРЕ також поступово повертає очне навчання: навесні 2026 року на його базі відбувся міський турнір з інформатики, а служба "ХНУРЕ без обмежень" розвиває інклюзивний молодіжний простір. Видима позиція в рейтингу — лише частина історії; куди важливіше, що школа харківської радіоелектроніки працює й готує тих, хто відбудовуватиме країну.

Не лише виживання, а й розвиток

Історії стійкості прифронтових університетів різняться, але цей принцип є спільним для всіх. Каразінський, ХПІ, Сумський та інші виші Півночі й Сходу України працюють під регулярними ударами, на відстані пострілу від фронту. І саме вони найпереконливіше доводять: тримає не бетон, а спільнота.

Прифронтові університети тримають планку не всупереч обставинам, а завдяки тому, як вони на них відповіли: єдністю та свідомим рішенням залишитися й розвиватися. Їхні історії стійкості — приклад та унікальний досвід, цінний не лише для української освіти й науки, а для всього світу.

Довідка: як рахують QS World University Rankings

Рейтинг формується за дев'ятьма індикаторами, об'єднаними у п'ять груп (вага у дужках):

• Дослідження і відкриття — 50%: академічна репутація (30%) та цитування на викладача (20%).
• Працевлаштування — 20%: репутація серед роботодавців (15%) і результати працевлаштування (5%).
• Глобальна взаємодія — 15%: міжнародна дослідницька мережа, іноземні викладачі та іноземні студенти (по 5%).
• Навчальний досвід — 10%: співвідношення викладачів і студентів.
• Сталий розвиток — 5%. Підсумковий бал — від 0 до 100; виші поза топ-500 ранжують діапазонами (напр., 851–900).