Блекаутів не уникнути? Чому РФ знеструмлює Україну напередодні можливого наступу

Читать на русском
Автор
3887
Колаж "Телеграфа"

Ворог може атакувати і атомні електростанції

Наприкінці минулого тижня російські окупанти завдали потужного удару по українській енергетиці. Так, в ніч на 22 березня на критичну інфраструктуру країни обрушилося більш як 150 засобів повітряного нападу. Летіло все: дрони та балістика, зенітні та крилаті ракети. В "Укренерго" назвали цю атаку наймасштабнішою за весь час війни, а в регіонах знову запровадили графіки відключень світла.

Що далі? Чи можливий повний блекаут в країні? Чи витримає енергосистема ще бодай одну подібну атаку? І чому Кремль саме зараз знищує енергосистему, коли зима вже минула. В цих питаннях розбирався "Телеграф".

Що відбувається

За словами міністра енергетики Германа Галущенка, ракетні удари ворога мали на меті не просто пошкодити енергосистему, а спричинити масштабний збій в її роботі.

Так вже було 23 листопада 2022 року, коли з енергосистеми "випали" АЕС й одразу 11 регіонів країни залишилися без світла.

"І цього разу атака була зроблена з метою викликати системну аварію, щоб все зупинилося", — пояснює "Телеграфу" експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

При цьому тактика росіян порівняно з минулими роками змінилася.

По-перше, "тепер на одну ціль ворог спрямовує декілька ракет, — пояснює "Телеграфу" незалежна експертка з питань ядерної енергетики Ольга Кошарна. — Наприклад, по ДніпроГЕС поцілило вісім ракет. І навіть якщо ми маємо захищену трансформаторну підстанцію, то коли 5-10 "шахедів" летить на одну ціль, захисні споруди не витримують. Крім того, ворог мав на меті зруйнувати нашу синхронізацію енергосистеми з ЄС. Тому західний регіон підпав під атаку".

По-друге, ворог намагається "вибити" з системи саме маневруючі потужності. В чому суть: більш як 50% української електроенергії виробляють на АЕС, але для них потрібні маневруючі потужності — станції (ТЕС, ТЕЦ, ГЕС) які швидко можна "увімкнути" в пікові години споживання, щоб зберігати баланс в енергосистемі.

"І якщо 2022-2023 року росіяни завдавали ударів по підстанціях, то зараз вони б’ють по самих виробничих потужностях, виводячи з ладу маневрену генерацію, яка закриває потреби пікового споживання електроенергії. А маневрувати блоками АЕС не можна. Якщо це робиться, то це призводить до того, що вони виходять в ремонт", — коментує ситуацію "Телеграфу" експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

В ДТЕК вже заявили, що втратили 50% своїх генеруючих потужностей.

"А ТЕЦ на вугіллі ДТЕК також використовували як маневрові потужності, і якщо 50% з них втратили, то це важко. Крім того, Укргідроенерго — це маневрові потужності, що підключають у пікові періоди споживання, а ДніпроГЕС "вибили", — додає Кошарна.

Тим не менш, система вистояла і не розвалилася.

"Той факт, що система не впала, це тому, що вона була спроектована ще за СРСР з відповідним запасом міцності. В системі дуже багато "перемичок", можна перестрахуватися і швидко переключити споживачів на іншу лінію", — зазначає Корольчук.

Так, Харків, Кривий Ріг, Одеса, постраждали найбільше, та все ж таки, це не загальнонаціональний блекаут.

Може бути гірше?

Може. І відключення світла по всій країні — цілком вірогідний сценарій.

"Ми дуже близько підійшли до ситуації, коли можуть бути стабілізаційні відключення по всій країні. Останні удари призвели до втрати великої кількості потужності як ГЕС так і теплових електростанцій ДТЕК, а вони маневруючі. А у нас і до цього був дефіцит маневруючих потужностей і збалансувати систему стає дедалі складніше", — запевняє "Телеграф" директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Звісно, що все залежитиме від подальших атак РФ на нашу енергетику. За словами експертів, повного блекауту не буде, навіть якщо росіяни завдадуть ще більшої шкоди маневруючим потужностям.

"Система не обвалиться, навіть якщо буде ще одна така атака, навіть якщо дві такі атаки. Просто балансувати систему буде набагато важче і доведеться вводити подовжені графіки стабілізаційних відключень, щоб зберегти систему", — пояснює Омельченко.

"Якщо казати про системну аварію, про блекаут, то не факт, що це станеться, але втрата потужностей означатиме дефіцит, а це значить запровадження графіків відключення. Ця ситуація близька до критичної. Якщо буде зростання споживання чи додаткові втрати в системі, то ми підійдемо впритул до необхідності запровадження обмежень", — додає Андріан Прокіп.

Мінус АЕС

Теоретично Україна може "пройти по краю" на атомній енергетиці й імпорті електроенергії з ЄС для балансування в пікові години (за відсутності власних маневруючих потужностей). І після обстрілів 22 березня таку допомогу нам надали енергосистеми Польщі, Словаччини та Румунії.

"Але якщо ми сподіватимемося тільки на атомну генерацію й імпорт, то ми не збалансуємо пікове споживання і все одно будемо жити в умовах відключень", — запевняє Прокіп.

"Якщо робити короткостроковий прогноз на рік, то ми витягнемо (на атомній енергетиці й імпорті. — Ред.) Але якщо війна триватиме і надалі, тоді рано чи пізно система обрушиться. Ця війна — це боротьба енергосистем. Ми ж б’ємо по їхній нафтопереробці. Чия система витримає — наша чи російська — той і переможе", — додає Омельченко.

Ба більше, ніхто не дасть гарантій, що росіяни не намагатимуться відмінусувати від нашої енергосистеми АЕС.

"Вони можуть бити по об’єктах атомної генерації, щоб вивести з роботи блок. Тобто не завдати шкоди самому блоку з витоком радіації (що дуже малоймовірно). Там є куди бити, щоб блок був виведений з ладу. А виведення з експлуатації одного-двох блоків АЕС поставить на межу повноцінне забезпечення електроенергією і тоді можна буде казати, що ми будемо жити в перманентних відключеннях, як, наприклад в ПАР, де люди мають світло по 8 годин на день", — підкреслює Корольчук.

Чому саме зараз?

Це найбільш парадоксальне запитання, адже зиму — період пікового споживання електроенергії — Україна пройшла без масованих атак на енергетику і стабілізаційних відключень, а тепер, коли опалювальний сезон майже завершено, ворог раптом вирішив знеструмити Україну. Чому так?

За словами експертів, це не "дурість орків", а цілком прагматичний розрахунок. Якщо не брати до уваги політичні чинники, які сприяють таким атакам (затримка допомоги США і як наслідок виснаження ППО), то ворог знищує нашу енергетику якраз напередодні двох чергових піків споживання: влітку та взимку. І очікувати повного відновлення системи, хоча б до наступного опалювального сезону (не кажучи вже про літо) — це мати зайвий оптимізм.

"По-перше, пошкоджена ДніпроГЕС, яка буде відновлюватися, можливо, рік чи й більше. По-друге, система може і не відновитися якщо триватимуть удари, а у нас не буде достатньо засобів ППО", — каже Омельченко.

Крім того, якщо минулого сезону атаки по енергетиці здебільшого мали на меті психологічний вплив на українців, то зараз ситуація може бути вже іншою.

"Ми побачили Харків, Дніпро, Запоріжжя, де фактично зосереджені об’єкти, що відповідають за ведення бойових дій: логістика, транспорт, ремонт. Тобто причина військова. Власне, це можуть бути удари не по енергетиці як такій, а по об’єктах, що забезпечують функціонування економіки в тій частині, яка забезпечує військову складову. Якщо росіяни там планують якийсь наступ, то це їм буде сприяти", — резюмував Юрій Корольчук.

Втім, росіяни продовжують нищити не тільки енергетичну інфраструктуру України, але й цілком цивільні об’єкти.