Є три моделі економічного бронювання військовозобов'язаних: у чому різниця, пояснив нардеп

Питання економічного бронювання й досі не вирішене в Україні, проте наразі запропоновано три моделі. І одна з них не передбачає сплати додаткових виплат чи податків.

Про це "Телеграфу" розповів депутат "Слуги народу" Дмитро Наталуха у матеріалі "За 20 тисяч і заради ротацій на фронті. Нардеп відповів на головні питання про економічне бронювання".

За його словами, наразі є три запропоновані моделі економічного бронювання військовозобов'язаних.

"Перша модель – наша про 20 тис. грн (спеціальний збір, який щомісяця підприємець має сплачувати за бронювання працівника — Ред. ). Друга – зарплата від 36 тис. грн. Це модель, яка напрацьовувалася експертною групою під керівництвом бізнесмена Андрія Длігача разом з Мінекономіки і з Офісом президента. Це альтернативна модель, вона має свої плюси та мінуси, так само як і наша. Логіка полягає в тому, що автоматичне право на бронь мають ті співробітники, у яких зарплата становить щонайменше 36 336 грн", — каже нардеп.

Він наголошує, що одна із задач другої моделі — вивести зарплати в конвертах з тіні на світло, таким чином вибілити зарплатний ринок в Україні, і вивезти ці тіньові гроші в реальний бюджет. Тобто зафіксувати, що ті, хто працює в білу і прозоро, мають право на бронь. Наталуха зауважив, що саме ця модель не передбачає додаткових сплат і це її безумовний плюс.

"З недоліків, я б сказав, що якщо 20 тис. грн ідуть збором напряму в держбюджет, і одразу можуть розподілятися на спецфонд чи на ЗСУ. Але якщо ми обираємо інший підхід, то податками з цих 36 тис. грн значна частина піде в місцеві бюджети. Це добре, але важко говорити, що це допоможе акумулювати гроші для війська", — додає депутат.

Водночас він не може гарантувати точно, що друга модель виведе тіньові зарплати до бюджету. Адже не Наталуха автор ідеї, але логіка саме така.

"Мене в цій моделі бентежать дві речі. Перше, це те, що не всі ці гроші йдуть на центральний бюджет і відповідно на бюджет війська. Друга проблема – це критерії зарплати. Коли нам закидують, що ви ділите людей на бідних і багатих, то у нас дуже проста відповідь. Це не людина сама за себе платить 20 тис. Бізнес платить за співробітника. Тому у співробітника зарплата може бути хоч 8 тис. грн. Але якщо керівник вважає його критично важливим з різних причин, це нас не стосується. Бізнес сам знає, кого бронювати. Це ніяк не впливає на матеріальне становище заброньованого", — каже нардеп.

За його словами, друга модель зовсім про інше. Вона конкретно про людину, яка має зарплату вище середньої. А от третя модель має свої разючі відмінності та вважається гібридною.

"Вона(третя модель — Ред. ) передусім відрізняється тим, що в другій моделі не передбачена можливість бронювання для ФОПів. Третя модель – гібридна. І полягає вона в тому, що для юридичних осіб, для компаній і підприємств діють критерії зарплати, а для ФОПів діють критерії військового збору 20 тис. Тобто це спроба поєднати ці дві моделі для того, щоб і наче зарплати вибілити, і заодно про ФОПів не забути, тому що маємо достатньо велику кількість фізичних осіб-підприємців, які генерують великі прибутки. Просто викреслювати їх з цього рівняння — це недальновидно", — пояснює Наталуха.

Він також додав, що авторами третьої моделі є ініціативна група, яка напрацьовувала першу. Це зроблено для того, щоб було кілька варіантів, а не стояв вибір тільки між першою і другою моделями.

Нардеп зауважив, що він схиляється до першої моделі, адже вона пропрацьована достатньо глибоко і з погляду цифр, і з погляду дискусій з Міноборони, з Генеральним штабом, з Мінстратегом, з Мінекономіки. Перша модель має більш-менш зрозумілі емоційні наслідки введення і те, як на них реагувати.

"Коли мені, наприклад, хтось закине зараз, що зарплата у 36 тис. грн для України – це надто висока, мені важко підібрати аргументацію, тому що я розумію, що людина права. А коли мені скажуть, що 20 тис. грн – це занадто багато, я можу сказати, що це не ваші 20 тис. Це ваша компанія має знайти ці гроші для того, щоб забронювати вас. А компанія, як правило, знає, як це зробити", — додав депутат.

Раніше "Телеграф" писав про все, що потрібно знати про штрафи за не оновлення своїх даних.