Ваші предки мали особливий зв'язок з Богом, якщо прізвище звучить так: перевірте своє

Походження українських прізвищ часто пов'язане з родом діяльності предка або з особливостями його зовнішності. Так, людям, які служили у церкві та були священниками давали відповідні родові імена.

Як зазначає Юрій Редько у своїй книзі "Сучасні українські прізвища", деякі з них утворювались на честь святого, як переклад з латинської мови, або могли відображати географію місця служіння.

Окрім цього, тим, хто закінчив Могилянську академію або інші духовні семінарії у XVIII-XIX століттях також давали відповідні родові імена.

Серед них:

• Дяк, Дяченко, Дячук, Дякун, Дяків, Дяковський, Дячинський, Дячок, Дячишин.
• Ігумен, Гумен, Гуменюк, Гуменяк, Гуменко, Гуменний, Гумінський.
• Поп, Попенко, Попенченко, Поповиченко, Попчук, Попович, Попик, Попов, Попадинець, Попадюк.
• Пономар, Пономаренко, Пономарьов, Пономарчук, Паламар, Паламарчук, Паламаренко.
• Титар, Титаренко, Титарук, Титарчук.

Щодо географічних прізвищ, які отримували близькі до церкви люди, вони мали суфікс —цев. Або ж утворюватись від імені батька — Романенко, Петренко, Ніколаєнко.

Раніше "Телеграф" розповідав, які прізвища давали в давнину багатіям та заможним людям. Перевірте, чи були у вас в роду олігархи.