Порошенківські ботоферми просунули закон? Нардеп розкрив несподівані деталі щодо заборони УПЦ

За час між першим і другим читанням законопроєкту про заборону діяльності пов’язаних у РПЦ релігійних організацій, була виконана велика робота ботоферм. Це значно вплинуло на кількість голосів на підтримку проєкту.

Таку думку "Телеграфу" висловив народний депутат Артем Дмитрук. Варто зазначити, що друге читання відбулося за 10 місяців після першого, оскільки для голосування постійно не вистачало голосів.

"За цей період відбулася робота і над народними депутатами. Дуже багато було зроблено з боку цих ботоферм, кол-центрів, які мають відношення до "Європейської солідарності" (її лідером є п’ятий президент України Петро Порошенко, — Ред.). ). З цих груп було написано десятки тисяч повідомлень громадянам України, які були виборцями народних депутатів, які вже їм повідомляли, що треба голосувати за законопроєкт, і таке інше", — сказав Дмитрук.

Він наголосив, що саме тому вдалося набрати необхідну кількість голосів.

Нардеп також прокоментував питання, як закон впливає на життя Української Православної Церкви і що буде далі.

"Найпростіше, що ми можемо побачити, це те, що храми забиралися і до ухвалення законопроєкту. Священники сидять у в’язницях, у СІЗО, правозахисники без жодних доказів і до ухвалення законопроєкту. Тому, я думаю, що процес глобально не зміниться. Там, де є можливість забирати — забирають. І будуть забирати. Де немає можливості, не вистачає ні фізичних, ні моральних, жодних сил, то не забиратимуть", — наголосив він.

Щодо самої конструкції законопроєкту, то подання до суду комісії може бути лише через 9 місяців. Це стосується й конкретної релігійної організації щодо всіх організацій.

"Це перше питання. Друге питання стосується того, що Кабінет Міністрів має підтвердити певну форму, структуру. Тобто має бути структура, за якою це працюватиме. Тому ще багато питань, які мають бути врегульовані для того, щоб цей законопроєкт працював. Це і комісія, і подання до суду", — пояснив співрозмовник.

На його думку, до того, як розпочнуться перші судові засідання, є десь рік.

При цьому Дмитрук зазначив, що планується також робота щодо оскарження законопроєкту.

"Зараз головним захисником, ви знаєте, є Роберт Амстердам. До Венеціанської комісії треба подавати. Також до Конституційного суду зараз збиратимуться підписи Народних депутатів України щодо цього питання. Тобто всі юридичні моменти, які ми можемо, як представники православної громади у Верховній Раді, які ми можемо зробити, звичайно, виконуватимуться", — резюмував Дмитрук.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що представники УПЦ МП негативно відреагували на закон про заборону діяльності цієї церкви в Україні, який уже ухвалила ВРУ.