"Інтермецо" чи "інтермеццо": пишемо правильно українською

Правильне написання слів за українським правописом часто викликає сумніви навіть у тих, хто може похвалитися добрими знаннями. Це стосується і музичних термінів, зокрема таких, як "інтермецо".

Чимало людей за інерцією пишуть його з подвоєнням, як в італійській мові. Розбираємося, чому в українській мові це слово пишеться з однією літерою "ц" та які ще подібні правила варто знати.

Як правильно писати українською

Українська мова прагне до спрощення правопису іншомовних слів. Це робить мову доступнішою та полегшує її вивчення. Відсутність подвоєння у більшості запозичених слів – один із проявів цього принципу.

Тому в слово "інтермецо" пишеться з однією літерою "ц". Це відповідає загальному правилу: у загальних назвах іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються. До цієї категорії належать й інші музичні терміни: піцикато, стакато, фортисимо, піанісимо, бравісимо, лібрето.

Це правило стосується багатьох загальновживаних слів: група, колектив, комісія, сума, акумуляція, інтелектуальний, бароко. Вони також пишуться без подвоєння.

Проте слід пам'ятати, що подвоєння зберігається в загальних назвах слів-винятків: бонна, брутто, нетто, ванна, мадонна, манна, мотто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.

Практичні поради

Пам'ятайте, що більшість запозичень пишеться без подвоєння. Якщо сумніваєтеся в написанні, перевірте слово у словнику. Подвоєння зберігається переважно у власних назвах (наприклад, прізвище Шиллер, країна Марокко).

Раніше "Телеграф" розповідав, як правильно писати слово "жовтогарячий". Цей колір – виняток в українському правописі.