"До довідки можна не дожити": як МСЕК в Україні стала "паперовим пеклом" і які три речі хочуть змінити

Реформування система медико-соціальної експертизи чекала не один рік

Гучні затримання керівників та працівників кількох медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), які збагатилися на пацієнтах, вкотре підняло на поверхню питання діяльності цих спеціальних закладів. Попри численні скарги на їхню роботу від українців профільне міністерство проведення реформи системи тільки обіцяє. Натомість правники за допомогою народних депутатів намагаються хоча б точково покращити ситуацію.

"Телеграф" поспілкувався з представниками громадського сектору – авторами відповідного законопроєкту та проаналізував, про які проблеми МСЕК частіше говорять цивільні та військові.

"До засідання МСЕК можна не дожити?"

Якщо незадоволення діяльністю МСЕК до повномасштабного вторгнення масово висловлювали переважно цивільні, то зараз до них додались голоси військових та їхніх рідних. Хвилю обурення та обговорення підняла історія зі системними зловживаннями з боку керівників таких закладів у Харківський, Хмельницькій областях, Житомирі тощо. Наприклад, військовий медик Гліб Бітюков на своїй сторінці у Facebook розповів, що нещодавно подав документи до центральної медико-соціальної комісії Києва. Але її засідання призначене лише за чотири місяці, тобто вже наступного року. "Дуже вигідна стратегія в масштабах держави. Не всі доживуть до призначених дат", – наголосив автор посту.

Про тривалий розгляд справ (два місяці сидіння під кабінетами й ще два в очікуванні призначеного засідання) та хамство з боку представників Сумського обласного МСЕК розповідає в соцмережах Таїсія Павленко. За словами жінки, у неї склалось враження, що комісія не вивчала документи (висновки, виписки, знімки), надані на підтвердження стану здоров’я її чоловіка після поранення, а орієнтувалась лише на висновок військово-лікарської комісії. Це й стало підставою призначення йому не II, а III групу інвалідності, наголошує Таїсія й згадує, що 25 років тому за встановлення її сину групи інвалідності при наявності підтвердження діагнозу від Інституту педіатрії й гінекології, в МСЕК в неї вимагали 2 тис. доларів.

Аліна Сарнацька – в минулому бойова медикиня, яка продовжує службу в лавах ЗСУ – висловила в соцмережах думку, що "найгірше не те, що МСЕК відкупає від служби людей за гроші. А те, що МСЕК не звільняє справжніх хворих без грошей". Про такий свій досвід пише в коментарях до цього допису Віталіна Коваль, яка зазначає, що супроводжувала якось людину з інвалідністю, від якої вимагали заплатити "за підтвердження". "Скарги різного рівня не допомогли. Там якась дуже давня та міцна корупційна схема", – наголошує авторка коментаря.

Максим Сергєєв ("Каннолі"), який два роки служив у десантно-штурмових військах й нещодавно звільнився, назвав у своєму дописі на Facebook проходження МСЕК "черговим паперовим адком". Адже ще до проходження процедури визначення ступеня втрати працездатності після отриманих поранень на фронті потрібно витратити багато часу й зусиль: "ТЦК та СП тебе відправляє до сімейного лікаря, сімейний лікар відправляє знов до ТЦК та СП, а додатково відправляє в лікарню, де ти лежав, та у ВЛК, яка приймала рішення про твою придатність. І навіть при тому, що мені пощастило і ці заклади в мене знаходяться в Києві (а далеко не в усіх так), мені довелося зробити два кола по цім інстанціям, щоб зібрати необхідне. При цьому, це все зайняло норм часу, бо то один у відпустці, то інший (а в мене термін — три місяці з моменту звільнення).

Плутанина від направлення до отримання довідки

Про наявність системних проблем зі МСЕК постійно говорять і правозахисні організації. Зокрема, центр "Принцип", що відстоює інтереси військовослужбовців, ще у 2023 році проводив аналіз досвіду поранених й ветеранів під час звернення до таких інституцій. Й висновки виявились невтішними, адже проблеми в першу чергу виникали через відсутність повної інформації про алгоритми проходження комісії. Як відзначають правники, її частіше отримували від побратимів, ніж уповноважених органів.

Плюс система комунікації між інстанціями, задіяними у визначенні непридатності до служби та оформленні статусу особи з інвалідністю, була заплутаною. Наприклад, це стосується видання направлення на МСЕК.

"Деякі військові частини сприймають направлення на МСЕК як "привілей", призначений лише для тих, хто вже завершив військову службу, тобто уже є ветераном. Через це поранені бійці не можуть отримати направлення на більш ранньому етапі процесу звільнення, а отже гальмується отримання виплат, необхідних, зокрема, і для реабілітації", – йдеться у дослідженні.

У "Принципі" також відзначали, що збір документів – теж завдання "з зірочкою", бо вимоги щодо переліку можуть відрізнятися від комісії до комісії. На цьому наголошували й учасники опитування, проведеного громадською організацією "Ліга сильних".

Також складністю на сьогодні є те, що МСЕК як цивільний заклад спирається при ухваленні рішень на висновки військово-лікарських комісій. І якщо діагноз у такому документі буде неповним чи неправильним, то змінити його на рівні МСЕК неможливо, необхідно повторно звертатися до ВЛК. Крім того, констатували військові, часто при визначенні групи інвалідності та ступеня втрати працездатності фахівці МСЕК не брали до уваги всі наявні у пацієнта діагнози, а орієнтувались тільки на основний. А це призводило до неналежної оцінки стану й хибних висновків.

Серед глобальних проблем учасники обох опитувань називали недбалість, некомпетентність та хамство з боку представників МСЕК, а також говорили про корупційну складову.

"Більшість випадків вони дають групу на рік тим людям в яких уже руки або ноги немає, навіть на візку уже дають на рік, там де можна на все життя дати, руки й ноги уже не виростуть. Сам бачив як людина підійшла дала конверт і документи, через пару хвилин вона вже виносить довідку. Без черги, а я чекав з 9 до 14 години", – такий найяскравіший приклад наводять в ГО "Ліга сильних".

Громадські активісти та правники розробили й перелік рекомендацій, що саме й в який спосіб варто покращити в системі МСЕК. Це, зокрема, стандартизація переліку документів, оптимізація процедури отримання направлень, налагодження міжвідомчої взаємодії, запровадження електронної черги та загальна диджиталізація, розділення підрозділів МСЕК по роботі з військовими та цивільними тощо.

План заходів ухвалили ще в 2023 році

В Міністерстві охорони здоров’я, в підпорядкуванні якого перебувають МСЕК, про необхідність реформування цієї системи говорять не перший рік. У травні 2023 на рівні уряду навіть був погоджений відповідний план заходів. У дописі на офіційному сайті зазначалось, що у разі його реалізації відбудеться перехід на використання Міжнародної класифікації функціонування (МКФ) – інформаційної системи для організації даних про стан людини, її потреби, а також дій, що потрібно вжити для відновлення, адаптації в соціумі та повернення якості життя. Плюс буде запроваджено пакет медичних, реабілітаційних, соціальних та освітніх послуг, а доступ до них буде прозорим та зручним. Але відразу у профільному міністерстві попереджали, на зміни знадобиться багато часу – якісь відчутні зрушення варто очікувати не раніше 2025 року.

Й вже у квітні поточного року в МОЗ відзвітували про проміжні результати реформування. А саме проведення перевірок роботи медико-соціальних експертних комісій й залучення до опрацювання справ правоохоронних органів. Щоправда, без зазначення, а чи були виявлені порушення. Уточнити це питання "Телеграф" намагався "за гарячими слідами" в пресслужбі відомства після гучних затримань керівників МСЕК у Хмельницькій та Харківській областях. Адже логічним було питання, якщо вже навесні було відомо про порушення, то чому міністерство зволікало з висновками. А якщо системні зловживання пройшли повз увагу перевіряючих, це викликає ще більше питань. Та реакція міністерства зявилась тільки напередодні публікації на офіційному сайті МОЗ. В новині про реформування МСЕК зазначалось: "Результати цієї співпраці ми всі бачимо останнім часом в ЗМІ у вигляді повідомлень про затримання та вручення підозр".

Також в міністерстві у весняному звіті наголошували, що триває цифровізація МСЕК, декларування працівників, підготовлені роз'яснювальні матеріали, щодо того, як функціонує система тощо. А у травні уряд затвердив на рівні постанови перелік документів для проходження медико-соціальної експертизи. Про що повідомлялось на сайті МОЗ й зазначалось, що підставою для встановлення причинного зв'язку інвалідності та ступеню втрати працездатності колишніх військовослужбовців будуть: постанова ВЛК, оформлена довідка ВЛК, свідоцтво про хворобу або протокол засідання штатної ВЛК. Але для встановлення ступеня втрати працездатності потрібно закінчити лікування. Й вже на підставі таких даних буде розроблятися індивідуальна програма реабілітації.

Точкові зміни, які потрібні були ще вчора

Зі звітом про успішні кроки в реформуванні не погодились активісти й правники, що вивчали питання діяльності МСЕК. Зокрема, у спільній заяві неурядових організації, опублікованій на сторінці Української гельсінської спілки з прав людини, зазначається: люди не мають чекати "великої реформи", треба було діти ще вчора, щоб спростити життя пацієнтам. Для цього було розроблено й внесено на розгляд Верховної Ради України законопроєкт №11225 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи".

- При формуванні цього документу ми спирались на результати досліджень за участю як військових, так й цивільних осіб (про них згадано вище — Авт.), і які мали досвід звернення до МСЕК – пояснив "Телеграфу" Богдан Мойса – аналітик ГО "Українська Гельсінська спілка з прав людини. – Й вони показали, що перешкод на цьому шляху дуже багато. Починаючи від питання доступності, бо часто пацієнти мають добиратися до іншого населеного пункту, щоб потрапити на МСЕК, а будівлі, де вони розташовані, мало пристосовані до відвідування людьми з інвалідністю. До того ж процедура розтягнута у часі, люди місяцями можуть чекати засідання, огляди проводяться неякісно, бо навантаження велике – не вистачає фахівців, й відповідно, часу. Крім того, лікарі МСЕК все одно не можуть надавати належну оцінку стану втрати функціональності. Цим згідно з законом "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" має займатися міждисциплінарна реабілітаційна команда (МДРК).

Серед змін, які пропонують запустити активісти, можна виділити три основних. Це:

1.зробити участь пацієнтів у засіданнях МСЕК добровільною;

2. працювати комісії мають лише з документами, наданими особою, й на їх основі ухвалювати рішення щодо встановлення групи інвалідності, ступеня втрати працездатності тощо;

3. обов'язковими мають стати взаємодія МСЕК з міждисциплінарною командою та внесення інформації про людину, що пройшла медико-соціальну експертизу, до відповідних баз даних – електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) та централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ).

- Нам важко зрозуміти, чому так довго опирались цифровізації МСЕК, бо її рівень на сьогодні дуже-дуже низький. Але ми сподіваємось, що процес електронного документообігу таки вдасться запустити після ухвалення розробленого нами законопроєкту, – зазначив Богдан. – Бо кожна справа – це великий пакет документів, до якого входять результати обстежень на кількох сторінках, консультативні висновки, знімки, виписки з історії хвороби тощо. При цьому багато людей з окупованих територій під час евакуації не могли їх забрати, або вони були знищена під час обстрілу, а відновити довідку МСЕК практично неможливо. Навіть паспорт легше. Тож люди повинні були фактично починати все спочатку, при цьому на цей час можуть припинятися виплати, на які дає право статус. Звісно, якби відомості були в єдиній базі, цих проблем можна було б уникнути.

Богдан Мойса наголошує, що законопроєкт №11225, ухвалений в першому читанні, це тільки точкові зміни процедури проходження МСЕК. Вони мають зняти виклики, що існують, не виключаючи шляху до глобальних змін, задекларовані Міністерством охорони здоров'я.

Й здається суспільний резонанс, викликаний викриттям системних порушень й зловживань в системі медико-соціальної експертизи, та критика процедуру з боку цивільних та військових, а також активність громадських організацій, що відстоюють їхні права, таки мають результат. Або так просто співпало, що на хвилі скандалу МОЗ оприлюднив законопроєкт, що має докорінно оновити систему. У відомстві пропонують відмовитися навіть від назви медико-соціальна експертиза, замінивши його на "оцінювання повсякденного функціонування людини", покращити кадровий склад комісій, провести цифровізацію тощо. Протягом 30 днів у міністерстві приймаються пропозиції та зауваження щодо запропонованого документу.

Як повідомляв "Телеграф", не тільки довідки про інвалідність, які видають МСЕК, на "чорному ринку" коштують тисячі доларів, також виявились, що й за посади голів комісій платяться шалені гроші.