Десятки тисяч: у МОН повідомили, скільки дітей з окупованих територій навчаються в українських школах

Понад 40 тисяч дітей, які перебувають на тимчасово окупованій території, вчаться в українській системі освіти. Деякі школи продовжують працювати дистанційно.

Про це в інтерв'ю "РБК-Україна" розповіла заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова. За її совами, для цієї категорії дітей внесено зміни у положення про індивідуальну форму освіти.

"Відмінність від тимчасової окупації 2014 року в тому, що наші так звані "давно окуповані" території не мають цих інституційних закладів освіти, і відстежити тих дітей зараз в нашій системі освіти вкрай важко. І це достатньо такі малі цифри. А на територіях, окупованих після 2022 року, є заклади освіти, які переїхали фізично, але юридично числяться, де й були", — пояснила заступниця міністра.

Вона навела приклад школи з Енергодару, яка працює віртуально в Києві, в якій заняття ведуть дистанційно. За словами Кузьмичової, частина дітей зі школи розкидана по Україні, частина за кордоном, а також там навчаються і ті, хто перебуває в окупованому місті.

Вона розповіла, що в Україні передбачена така форма навчання як педагогічний патронаж. Заступниця міністра пояснила, що для дитини за цією формою вчитель будує індивідуальний графік навчання.

"Цим ми мінімізуємо профанацію, коли дитина числиться в українському класі, але насправді вона так само не може виходити о 9-й ранку на навчання. Бо, ймовірно, вона ходить в окупаційну школу. І в нашій системі освіти вчитель під таку дитину підлаштовує графік, який зручний для неї. Це те, що вже запроваджено. І області, де території тимчасово окуповані, можуть тестувати цю можливість", — підкреслила вона.

Кузьмичова зазначила, що раніше з цими дітьми було так само, як з дітьми за кордоном. За її словами, раніше вчителі у свій вільний час – суботній, вечірній, – виходили з ними на зв'язок, перевіряли завдання, але це створювало подвійне навантаження на педагогів.

"В педагогічному патронажі робота вчителя оплачується по-іншому. У звичайних умовах вчитель отримує зарплату за клас, навантаження класу. А тут йде обрахунок і нарахування години у прив'язці до дитини. Якщо у нас 5 дітей на педагогічному патронажі у початковій школі, то навчання цих 5 дітей дорівнюють 20 годинам. А це – більше ставки. Бо ставка – це 18 годин. Це дозволяє використати навантаження вчителя більш прицільно, щоб він працював з окремими категоріями дітей. Щоб ці категорії окремо оплачувались і враховувались в формулі освітньої субвенції. Раніше це було як додаткове навантаження. Через це школи неохоче відкривали екстернатні форми навчання, бо оплати як такої за це не було", — сказала вона.

Заступниця міністра розповіла, що українознавчий компонент для дітей за кордоном раніше додатково не оплачувався. Тому, за її словами, його й неохоче запроваджували у школах.

"Вони це сприймали як такий собі факультатив. Тому реагування на виклики війни – діти за кордоном мають вчитися і обліковуються окремо. Як і діти з тимчасово окупованих територій. А вчителю ми пропонуємо адекватний інструмент оплати за цю роботу. І це важливо для збереження українського контексту для дітей в окупації. Можливо, також через дітей – і для їхніх сімей. Бо дитина, яка вчиться в українській школі, певним чином може впливати на своє найближче оточення. І це про те, що на момент деокупації ми будемо мати хоча б певну базу дітей, які розуміють українську, розуміють контексти і які залучені в український простір. І це також інструмент для дітей, які вступають потім у вищі навчальні заклади в Україні", — зазначила Кузьмичова.

Нагадаємо, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова в інтерв'ю "Телеграфу" розповіла, які може мати наслідки виїзд українських школярів за кордон. За її словами, наразі в неї нема точної інформації про статево-віковий склад тих, хто виїжджає за кордон.