Коли почнуться відключення світла, за якої погоди і що робити українцям: повертаємося у режим "країни генераторів"

Ситуація з опаленням старих п'ятиповерхівок може бути навіть кращою, ніж висотних будинків

На Україну чекають непрості часи у плані забезпечення електроенергією. Знищення значної частини потужностей генерації з одного боку, а з іншого – складнощі з реалізацією проєктів будівництва нових енергетичних об’єктів може означати необхідність відключень побутових споживачів і частини бізнесу, особливо за несприятливих погодних умов.

Скільки буде тривати така ситуація і як українцям підготуватися до можливих блекаутів – в межах вебінару "Нова енергетична карта України" розповів експерт з питань енергетики, голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв.

Чи чекати відключення найближчим часом

За словами Ігнатьєва, вже листопад 2024 року обіцяє бути досить непростим з точки зору відключень.

"У листопаді ми будемо мати прогнозний дефіцит 1,7 ГВт-год в ранковий час і до 3 і навіть 3,5 ГВт-год, якщо прийдуть суттєві морози. Це призведе до відключення, обмеження постачання у першу чергу і побутових споживачів, і, на жаль, бізнесу, якщо він знаходиться на лініях, де є велика кількість споживачів. І це ще за умови, якщо ворог не буде бити по об'єктах енергетики", — пояснив Ігнатьєв.

За словами експерта, багато що залежить від погодних умов.

"Якщо температури будуть суттєво опускатися, середньодобова буде на рівні -5 градусів Цельсія, то ми будемо мати (вже в листопаді) природні відключення через збільшення споживання електроенергії, в першу чергу для опалення. До того ж сонячна енергетика буде генерувати менше, і через це також будемо мати дефіцит", — пояснив він, коментуючи питання, щодо можливих щоденних відключень на 8 годин, про які заявляли представники "Укренерго".

Ситуацію дещо рятує електроенергія з Європи, але її може не вистачити.

"Навіть сьогодні ми маємо дефіцит на рівні 1,7 ГВт-год через зміну погодних умов, і ми його покриваємо за рахунок імпорту. Добра новина в тому, що з 1 грудня європейські партнери надали нам можливість імпортувати + 400 МВт-год електроенергії. Якщо порівнювати, стільки ж генерувала Трипільська ТЕС. Це (по забезпеченню) – частково Київ і Київська область. Це суттєва допомога, ясна річ, хоча вона й надходитиме за комерційними розрахунками, але іншої ситуації немає. Але загалом — ми повертаємося у режим "країна генераторів", і такий режим, за моїми оцінками, буде існувати ще мінімум 5 років. Оскільки, нагадаю, у нас зруйновано 42,4% всієї встановленої потужності, плюс ще 6 ГВт встановленої потужності – це окупована ЗАЕС, і не зрозуміло, чи вона перейде потім до України, і в якому стані вона перейде", — пояснив Ігнатьєв.

Загалом експерт оцінює дефіцит встановленої потужності на рівні 9 ГВт-год, які Україна споживає в пікові години.

"Таку потужність будувати достатньо довго. З 2016 по 2020 рік Україна побудувала 9,6 гігавата, тобто майже стільки, скільки нам зараз необхідно. Плюс нам ще потрібні балансуючі можливості, тому "країна генераторів" — це надовго", — говорить Ігнатьєв.

У чому проблема з будівництвом нової генерації

При цьому будувати нові потужності, за його словами, бізнес не поспішає, зокрема і через значні борги ДП "Гарантований покупець", які наразі складають близько 60 млрд грн, 38 млрд з яких – заборгованість за електроенергію по зеленому тарифу. Більшість ринку при цьому закредитована, і якщо українські банки ще йдуть на реструктуризацію, то з іноземними у цьому плані набагато важче.

"Тому інвестори зараз не поспішають іти в Україну, навіть у безпечних регіонах", — говорить Ігнатьєв.

Окрім того, за словами експерта, в деяких регіонах мережі перебувають у такому стані, що не можуть прийняти додаткові потужності, навіть, якби вони з’явилися. Наприклад у Миколаївській області потреба складає 127,5 мегавата, а мережі можуть забезпечити лише на 32 мегавати. Харківська область потребує 553 мегавати, а мережі можуть прийняти лише 140. Загалом по Україні такий дефіцит складає близько 2,32 гігавата.

Експерт також прокоментував питання "Телеграфу" щодо затримок з підключеннями когенераційних і газопоршневих установок, які постачають в регіони України на безоплатній основі, зокрема по програмі USAID.

"Наскільки я знаю, сьогодні міський голова, який підписує відповідні документи (заявки за програмою USAID щодо постачання таких установок. — Ред.) навіть не задумується, що у вартості проєкту генерації – газопоршнева установка складає лише половину проєкту. Все інше – це плата за підключення до електричних мереж, до газових мереж. Це проєктування цього підключення. Це встановлення системи розумного управління і таке інше. Плюс – іноді трансформатор ще треба докуповувати. І виходить, що вони отримують ці установки, не маючи коштів у місцевому бюджеті (на реалізацію проєкту. — Ред.)", — пояснює Станіслав Ігнатьєв.

Відтак, на сьогодні у регіонах встановлено усього 93 одиниці газопоршневих установок. При цьому комунальним же підприємствам необхідно 150 мегаватів додаткових потужностей, щоб забезпечити насосну групу для теплопостачання в періоди відключень, водопостачання тощо. Наразі лідерами у цьому питанні є міста Житомир і Хмельницький, де що до повномасштабного вторгнення розпочалися відповідні програми.

Перспективи впровадження промислових систем накопичення

Ігнатьєв також прокоментував питання "Телеграфу" щодо можливості встановлення на рівні житлових будинків промислових накопичувачів енергії (промислових акумуляторних станцій. — Ред.). За його словами, поки в умовах дефіциту мова про це навряд чи може йти. Адже якщо вони забиратимуть енергію для накопичення з єдиної енергосистеми (тобто, не у випадку власної генерації) – це питання енергетичної безпеки, з огляду на значний дефіцит потужностей, який наразі існує й існуватиме найближчим часом.

З іншого боку, ринок великих, промислових систем накопичення електроенергії – справді має потенціал.

"Зараз, наскільки я знаю, готовий проєкт ОККО на 20 мегаватів – він здійснюється, щоб надавати послуги з балансування нашої енергосистеми. ДТЕК тестово встановив на ЗАЕС такий накопичувач, але зараз вона знаходиться на тимчасово окупованій території. Є досвід інших компаній. Я нещодавно спілкувався з великою китайською компанією, вони оцінюють глибину українського ринку накопичення електроенергії на рівні 4 гігаватів. Це цікавий великий ринок, який найближчими роками буде в Україні динамічно розвиватися, і ринок готовий буде інвестувати в це свої кошти", — вважає Ігнатьєв.

Поради бізнесу і побутовим споживачам

Експерт також спрогнозував, що бізнесу наразі варто подумати над альтернативою використання генераторів під час відключень.

"Рано чи пізно почнуться рейди ДСНС щодо доцільності використання генераторів, питань безпеки, санітарних, пожежних норм. Будуть виникати питання встановлення пожежного щита, якщо зберігаєте паливо – ліцензії на його зберігання тощо", — вважає експерт.

Відтак – однією з альтернатив, на думку Ігнатьєва, для бізнесу могло б стати використання зв’язки сонячних батарей з системами акумулювання енергії.

"Але проблема в тому, що компанії — інсталятори таких систем мають вже розписані контракти на декілька місяців наперед. І зараз спостерігається дефіцит обладнання на ринку", — розповів експерт.

Бізнесу, який працює в офісних приміщеннях, експерт радить зосередитися не на живленні всього приміщення, що є економічно недоцільним, а створювати в офісах так звані "кімнати незламності", які б забезпечували потреби в електроенергії працівників, а також гарантували наявність інтернету і мінімального опалення.

Щодо приватних домогосподарств – він рекомендував нарівні з сонячними електростанціями розглянути варіант встановлення твердопаливного котла.

З огляду на перспективу відключень електроенергії, Ігнатьєв також прогнозує непросту ситуацію з теплопостачанням, особливо – у висотних будинках. Річ у тому, що, за його словами, централізоване теплопостачання в українських містах технологічно розраховане на забезпечення тепла до 9 поверху. Відтак новим висотним будинкам, які зазвичай мають свої котельні, вже потрібно думати над забезпеченням електроенергією теплонасосних станцій, які стоять в цих котельнях. А це почасту головний біль вже не міста, а керуючої компанії, чи ОСББ. Відтак ті, хто мають квартири у старих 5-поверхівках, можливо, пройдуть цю зиму навіть краще, аніж ті, хто живе у сучасних квартирах у висотних будинках. Вихід, який рекомендує експерт мешканцям таких будинків, — придбати домашні накопичувачі енергії та опалювальні системи.