Мешканці багатоповерхівок можуть врятуватись від блекаутів. Але доведеться заплатити

Український Кабмін анонсував гранти та пільгові кредити для ОСББ на реалізацію енергетичних проєктів. Об'єднання мешканців зможуть отримати компенсацію до 2 млн гривень на закупку сонячних електростанцій, теплових насосів, генераторів тощо. Однак частину коштів все ж доведеться сплатити пересічним громадянам. Схожі проєкти запускають також на місцях.

Що реально зробити за енергетичні кредити? Чи можна врятуватися від масових відключень електроенергії і скільки доведеться скинутися з кожної квартири? "Телеграф" знайшов кілька будинків, які вже переходять на життя в автономному режимі, запитав експертів, як зробити багатоповерхівку "енергетичним островом" і скільки це коштує.

Гроші на генератори та сонячні панелі

В Україні — великі проблеми з енергосистемою. Вже зараз відбуваються масові відключення світла, а взимку може бути ще гірше — аж до того, що електроенергія буде всього по кілька годин на добу.

В холоднечу це загрожує повним блекаутом — українці ризикують залишитися не лише без світла, а й без опалення та води. На тлі таких перспектив влада закликає українців самим подбати про власну "енергонезалежність", але обіцяє допомогу. Кабмін анонсував пільгові гранти та кредити для ОСББ під енергетичні проєкти. Вони будуть йти через Фонд енергоефективності та державні банки.

"Має бути забезпечено роботу ліфтів, помп для водопостачання на верхні поверхи, окрема робота по генераторах і сонячних панелях", — заявив премʼєр-міністр Денис Шмигаль.

Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків можуть отримати гроші під енергетичні проєкти з кількох джерел. Наприклад, від Фонду енергоефективності через нову програму "ГрінДім" обіцяють компенсувати мільйон гривень на встановлення сонячних електростанцій і до 2 млн — на теплові насоси для опалення. Це приблизно 70% від реальної вартості таких проєктів. Решту доведеться сплатити самим ОСББ.

"У країні майже 40 тисяч ОСББ. Для них діє спеціальна програма "ГрінДім", запущена Фондом енергоефективності. Уже отримали першу заявку з Дрогобича Львівської області. ОСББ встановлює сонячну електростанцію потужністю 36 кВт. Фонд енергоефективності безповоротно відшкодує 70% витрат", — зазначив Шмигаль.

Фонд енергоефективності пропонує ще одну програму для ОСББ — "Енергодім". Вона діє ще з 2019 року. Для участі в ній об’єднання мешканців багатоповерхівки має спершу замовити енергоаудит, потім обрати комплекс заходів для будинку. Фонд енергоефективності обіцяє також відшкодувати 70% витрат.

Є програми з енергоефективності й від місцевої влади. Наприклад, ще до війни запустили проєкт "75/25". Зараз місто компенсує за цим проєктом три чверті вартості встановлення безперебійників, генераторів, сонячних панелей тощо.

"У програми "75/25" нема обмеження фінансування, і я не жартую. Усі заявки будуть погоджувати, додаватимемо стільки коштів, скільки треба", — заявив заступник міського голови столиці Петро Пантелеєв.

Активно підтримують реалізацію проєктів з енергонезалежності висоток також у Хмельницькій, Львівській та інших областях.

Почали видавати енергетичні кредити й деякі державні банки. Наприклад, "Приватбанк" недавно повідомив, що пропонує позики під пільгові відсотки в рамках програми "5-7-9" на придбання сонячних, газопоршневих електростанцій, генераторів, твердопаливних котлів тощо.

Квартири з опаленням, ліфтами та водою, але без світла

Що зробити для порятунку багатоповерхівки від блекауту? Ми зібрали цікаві кейси, як ОСББ обладнують будинки й що отримують від цього їхні мешканці.

Як розповів "Телеграфу" голова ОСББ "Араван" на проспекті Володимира Івасюка, 12-д, у Києві та асоціації об'єднань співмешканців багатоповерхівок Оболоні Денис Кукса, вони встановили теплові насоси на гарячу воду й опалення ще 2020 року. Тоді масових відключень світла не було, тож головною метою реалізації проєкту було бажання зекономити.

— Тариф на електроенергію для населення на той час був 1,68 грн/кВт-год, тож нам вдалося завдяки тепловим насосам отримати вартість опалення 780-980 гривень за гігакалорію, тоді як цінник на централізоване опалення складав 1715 гривень, — згадує Кукса.

Купівля теплових насосів обійшлася мешканцям майже в 7 млн гривень, але більшу частину коштів компенсувало місто. Жителі внесли по 185 гривень з квадратного метра житлової площі (18,5—23,12 тисячі з квартири залежно від площі). Зараз планується новий комплекс робіт.

— Хочемо встановити сонячну електростанцію на 35 кВт з акумуляторами. Вона має забезпечити роботу ліфтів, освітлення місць загального користування, насосів на час відключень електроенергії. Також обладнали свій куточок незламності, який живиться від генератора — там мешканці можуть підзарядити гаджети, коли нема світла, — розказує Кукса.

За його словами, скористатися новою програмою від Фонду енергоефективності вони вже не встигнуть, бо проєкт на стадії реалізації. Але беруть участь у міській програмі з енергоефективності, тож розраховують на відшкодування 70% витрат (вони складуть близько 2 млн гривень). Решту коштів ОСББ сплатить власним коштом.

— З мешканців цього разу нічого не будемо збирати, бо вже є заощадження за рахунок внесків, — каже Кукса.

За його словами, завдяки сонячній мініелектростанції мешканці постійно будуть з водою, робочими ліфтами й освітленими під'їздами. Але опалення можна гарантувати, лише якщо його зможе подавати на вхід до будинку міський тепловик або ж якщо буде мережева електроенергія. А от освітлення у квартирах все одно не вдасться забезпечити.

— Для цього потрібна дуже велика потужність сонячної електростанції — до 250 кВт. На кожен вироблений кіловат електроенергії треба встановити панелі на площі 6-7 квадратних метрів. Щоб забезпечити таку потужність, жодного даху не вистачить. Та й не окупиться така електростанція ніколи, — каже Кукса.

Електростанція на 35 кВт, за його розрахунками, має окупитися вже за три-чотири роки.

Денис Кукса каже, що чимало будинків з асоціації ОСББ Оболоні планують встановлювати саме сонячні панелі.

— Генератори не вирішать комплексно проблему відключень світла у багатоповерхівках. До того ж їх треба постійно заправляти, хтось має займатися обслуговуванням, та й елементарно — потрібне приміщення для їхнього встановлення, — каже Кукса.

Член правління ОСББ будинку по вулиці Вербицького, 10-а, у Києві та керівник Асоціації енергоаудиторів України Вадим Литвин пояснив "Телеграфу", що основні "споживачі" електроенергії у будинку, окрім квартир, це насоси систем опалення та водопостачання, а також ліфти. Про їхнє живлення й треба подбати у першу чергу.

— Треба розв'язувати проблему комплексно. З одного боку, шукаючи резервне живлення, а з іншого — зменшуючи споживання електроенергії. Для будівель, де є централізоване гаряче водопостачання або дахова газова котельня, моя порада: вимкнути електробойлери, а користуватися гарячою водою з мережі. А загальнобудинковий генератор — можна буде використовувати також для заряджання повербанків і зарядних станцій, в періоди тривалого відключення світла, — каже Литвин.

Та, за його словами, практично нереально забезпечити своїми силами подачу електроенергії у квартири чи хоча б роботу електроплит.

— Тут вже доведеться самим мешканцям шукати рішення, наприклад, встановлювати джерела безперебійного живлення, а щоб зменшити споживання електроенергії на приготування їжі в будинках з електроплитами — краще використовувати мультиварки, — додає керівник Асоціації енергоаудиторів України.

Підводні камені енергонезалежності

Керівник комунального підприємства "Тепловик" (Хмельницька область) Олександр Душенко каже, що насправді можливості ОСББ не такі великі.

— Якщо є котельня на даху, то можна встановити генератор для її підживлення. І, якщо на той момент у місті буде газ, то мешканці можуть розраховувати на воду й опалення. Але якщо у будинку центральне опалення, то треба, щоб ресурс подав на вхід до будинку постачальник тепла. І тоді вже за рахунок власних насосів його можна "роздати" по квартирах. Те ж саме — з гарячою водою. Тож свій індивідуальний тепловий пункт — це певні гарантії енергонезалежності, але не повні.

Ми, наприклад, поставили власну когенераційну установку для генерації електроенергії. Щодо сонячних панелей, то взимку з ними можливі проблеми, бо сонця недостатньо — фактично воно працюватиме лише з 11:00 до 17:00, тож потрібно купувати ще й акумулятор, а це додатково до 600 тисяч гривень за ємність до 15 кВт, — каже Душенко.

А от якщо електроенергія від сонячних панелей раптом виявиться зайвою, то "злити" її в мережу й отримати за це гроші ОСББ не зможе — для цього потрібно вносити зміни у законодавство, бідкається Кукса.

Експерт енергоринку Олег Попенко також каже про можливі проблеми з сонячними батареями — ОСББ треба подбати про купівлю акумуляторів, щоб узимку, коли сонця мало, не було неприємних сюрпризів.

— Сонячні панелі з акумуляторами здатні забезпечити живлення теплових насосів, ліфтів, освітлення під'їздів. Це дозволить подавати воду й мати тепло, навіть якщо електроенергію відключать надовго. У квартирах світла все одно не буде, не працюватимуть електроплити. Якщо в будинку нема індивідуальних теплових пунктів чи теплових насосів, а більшість багатоповерхівок старого житлового фонду саме такі, то мешканці за рахунок сонячних панелей зможуть розраховувати хіба що на освітлення в під‘їздах чи куточки незламності. Як на мене, цього замало, враховуючи досить значні бюджети на реалізацію подібних проєктів. Можливо, для таких будинків буде достатньо й звичайного генератора, — каже Попенко.

На його думку, було б логічніше подбати про енергонезалежність постачальників тепла та води, скажімо, профінансувати встановлення когенераційних установок для генерації електроенергії.

— Київ уже закупив такі установки загальною потужністю 300 мВт, але на їхню поставку та запуск може знадобитися чимало часу. Не впевнений, що до зими встигнуть, — ділиться побоюваннями Попенко.

Тобто реалізація проєктів з енергонезалежності в окремо взятому будинку, скажімо, купівля генератора чи сонячних панелей, навіть з урахуванням компенсацій від держави, — справа непроста. Спочатку слід прорахувати, що отримають мешканці — тепло й гарячу воду чи просто освітлення у під'їзді. Адже та ж сонячна електростанція коштує чималих грошей — близько 2 млн гривень чи навіть більше.

Якщо держава покриє 70% вартості, залишається ще 600 тисяч, які мають зібрати самі мешканці. Для 9-поверхівки на шість під'їздів та 216 квартир це приблизно по 2,8 тисячі гривень з квартири. Але сума може змінюватися залежно від будинку, кількості квартир і запланованих робіт.

— Ми реалізуємо проєкти по системі резервного живлення і сонячній електростанції. Вони мають забезпечити роботу насосів, домофонів, освітлення площ загального користування. Зарезервувати ліфти набагато складніше і дорожче — можливо, зробимо це згодом.

Роботи виконуємо по програмі співфінансування з боку міста. Свою частину робіт ми вже виконали, розраховуємо на частину міста на суму близько 500 тисяч грн,— розказує Литвин.

Частка співфінансування з боку мешканців склала близько 360 тисяч грн — це десь по 1500 грн з квартири за рік або по 125 грн на місяць, додав він.

Генератор на 5 кВт ОСББ купило ще 2022 року, але використовували його нечасто — лише для роботи куточка незламності.